В Україні стартував сезон “випускних” у дитячих садочках. Малеча з них цьогоріч піде у школу. “Моя донька вечорами плаче. На свято, присвячене прощанню з садком, їй дали вивчити сумний віршик про те, що вона більше не буде бавитися з іграшками і дитинство закінчилося, — каже моя знайома. — Донька сумує і не хоче до школи”. Однак психологи наголошують: прощатися із певним періодом свого життя для дітей — вкрай важливо. І робити це потрібно, акцентуючи на позитиві.
— Такий ритуал, як прощання з садочком, у житті дитини, яка ходить у дошкільний навчальний заклад, обов’язковий, — каже психологиня Олена Жабіна. — Утім усе варто зробити правильно, аби не завдавати дитині стресу.
— То як саме має відбуватися це прощання?
— Якщо дитина переживає сум — нічого катастрофічного у цьому немає. Неприємні емоції малечі теж потрібні — для вміння вчитися відпускати щось у своєму житті. Але тут дуже важливо не загострювати увагу на цьому негативі.
Натомість дитині потрібно пояснити, що період садка закінчився, вона виросла, і починається новий етап у житті. Про цей етап слід розповідати щось позитивне. Оскільки діти пізнають світ через гру, це можна використати для допомоги. Наприклад, організувати виставу про дорослий ліс. У ній звірятка — це діти. Вони виростали у чудовому лісі (садочку), знайшли там багато друзів, бавилися іграшками. Їм було затишно і комфортно. І от звірятка виросли і пішли у дорослий ліс (це — школа). І там їх чекало чимало нових знайомств. Також у дорослому лісі вони здобули багато цікавих знань і нових можливостей. Тобто акцентуємо на позитивних моментах і показуємо діткам, що далі буде також весело і добре!
Адже варто розуміти — як ми налаштуємо малечу, з такою настановою вона й піде до школи. І якщо запевняти, що щасливе дитинство позаду, а попереду — важкі учнівські роки, то вас чекає небажання дитини йти до навчального закладу.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про обряд, який свідчить про найбільшу шану до ікони Богородиці
