А скільки цього сезону коштуватиме українська освіта? Ми проаналізували найдорожчі позиції у п’яти найпопулярніших університетах і поцікавилися у фахівця, чи виправдовують себе такі вкладення на ринку праці.
Найвища вартість навчання за контрактом — у Київському університеті імені Т. Шевченка. Тут лідирує фах “Економіка” з українською та англійською мовами викладання, за рік навчання на ній доведеться викласти 66 700 гривень. Натомість в Інституті міжнародних відносин — 58 800 грн майже за всіма спеціальностями. А в Інституті філології, щоб опанувати іноземні мови, щороку треба буде сплачувати 49 600 грн.
Найбільше у Львівському університеті імені І. Франка коштує рік студій за освітніми програмами “Інженерія програмного забезпечення”, “Статистика”, “Міжнародне право”, “Право”, “Кібербезпека” — 42 081 грн. У 38 715 грн щорічно обійдеться навчання на окремих спеціальностях факультетів іноземних мов та міжнародних відносин.
Київський політехнічний інститут імені І. Сікорського найдорожче оцінив рік студій за фахом “Інженерія програмного забезпечення” — 45 000 грн. Трохи дешевше вчитись на “Комп’ютерній інженерії” чи “Інформаційних системах та технологіях” — 42 тисячі. “Право” у “політесі” обійдеться у 39 500 грн.
Київський авіаційний університет на 2022/2023 навчальний рік найдорожче оцінив “Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії” — 33 000 грн. На тисячу дешевше вартує навчання за фахом “Філологія”, “Право”, “Міжнародні економічні відносини”, “Міжнародне право”, на дві тисячі менше — “Журналістика”.
У “Львівській політехніці” найдорожча спеціальність — “Інженерія програмного забезпечення”: за рік треба викласти 45 000 грн. За 44 тисячі щорічно можна навчатись на спеціальності “Комп’ютерні науки”, 38 000 коштує “Системний аналіз”. А от здобути фах “Право” дешевше, ніж в інших популярних вишах, — 32 тисячі грн.
“При виборі професії вступникам, звісно ж, слід зважати на свої вподобання, але дивитись також і на те, наскільки популярна професія на ринку праці та яку зарплату вони зможуть отримати в майбутньому, — зазначає Домініка Іванова-Бекар, HR-експертка й кар’єрна консультантка. — До прикладу, економічні дисципліни завше мають високу популярність в абітурієнтів, однак попит на них не настільки високий. Юристів сьогодні треба ще менше, тож витрати на такий диплом часто нерелевантні й не виправдовують себе.
Що себе точно виправдає — це ІТ-спеціальності. Бум на цьому ринку триває, і скоро не закінчиться. До того ж студенти ІТ-спеціальностей уже з 2 — 3 курсу працюють у нижчій ланці як тестувальники, джуніори тощо і можуть навіть самостійно покривати витрати на навчання. Також попит мають доволі нові на ринку праці професії таргетолога, інтернет-маркетолога, SMM-фахівця тощо”.
Експертка пояснює, що такі спеціальності, як технологи виробництва, зоотехніки, агрономи, які не дуже популярні серед молоді, традиційно високо затребувані на ринку праці. Міжнародні агрохолдинги заберуть такого спеціаліста, а ще зі знанням мови, як кажуть, з “руками й ногами”. Мало того, деякі компанії мають співпрацю з профільними вишами і вже на етапі навчання беруть студентів на практику, а згодом на роботу.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, чи буде битва за Південь
