Із 1 жовтня 2023 року жінки-медики, медсестри та працівниці фармацевтичної галузі мають прийти у військкомат (ТЦК і СП) і стати на військовий облік. Це передбачає ухвалений торік закон. Щоправда, ще впродовж наступних трьох років роботодавці поки не вимагатимуть у них військово-обліковий документ.
— У жовтні 2022 року змінено норми Закону “Про військовий обов’язок та військову службу” — зокрема, частину 11 статті 1, — розповідає Роман Лихачов, адвокат приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини. — Верховна Рада України постановила, що на військовий облік військовозобов’язаних мають брати жінок, які закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність. Звісно, якщо вони придатні до проходження служби за віком (від 18 до 60 років) та станом здоров’я, який визначає військово-лікарська комісія.
Наприкінці минулого року Кабмін ухвалив постанову №1487, затвердивши Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Тож відповідно до змін у законодавстві й у нормативних актах з наступного місяця медсестри, лікарі, фармацевтки зобов’язані стати на військовий облік. Жінки ж, які здобували освіту за спеціальностями, що згадуються у переліку споріднених з військово-обліковими (наказ Міноборони №313), беруться на військовий облік лише за їхнім бажанням.
— То всі жінки з медичною чи фармацевтичною освітою будуть військовозобов’язані?
— Є деякі нюанси. По-перше, заклади освіти, де готують фахівців медичних спеціальностей та фармацевтів, мають за два місяці до завершення навчання подавати у районні чи міські ТЦК СП списки жінок, які здобували у них освіту. У списку зазначають прізвище, ім’я, по батькові; дату народження; паспортні дані та податковий номер; місце реєстрації; спеціальність та дату завершення навчання; номер військово-облікової спеціальності. Цю інформацію у ТЦК СП мають зберігати протягом десяти років. Згідно з висновками військово-лікарської комісії жінку можуть визнати придатною, обмежено придатною чи непридатною до військової служби.
По-друге, у 51 пункті урядової постанови №1487 зазначено, що жінки, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю та не перебували на військовому обліку в ТЦК СП й не отримували військово-обліковий документ до затвердження кабміном відповідного порядку, можуть працевлаштовуватися як невійськовозобов’язані до кінця 2026 року.
— Народний депутат Федір Веніславський каже, що військовозобов’язані жінки не зможуть виїжджати за кордон, як і чоловіки. Чи справді це так?
— Загалом для всіх військовозобов’язаних, не залежно від статі, на період дії воєнного стану виїзд за кордон — обмежений. Дія статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, у якій зазначений перелік документів, що підтверджують право на виїзд з України під час дії воєнного стану, поширюється на чоловіків віком 18 — 60 років і на жінок-військовослужбовиць.
Та, до прикладу, є заборона виїзду за кордон для депутаток різних рівнів, чиновниць, посадовиць. Проте знаю жінок-депутаток, які виїжджали з України. Вони не говорили прикордонникам про те, що є депутатками й у жодній базі даних, до яких має доступ ДПС, цієї інформації не було. Тому цих жінок випускали без жодних додаткових документів.
Оскільки на кордоні ніхто не вимагає пред’являти документи про освіту, то й прикордонники не здогадуватимуться, що з країни виїжджає медсестра, лікарка чи фармацевтка. Щоб створити реєстр цих військовозобов’язаних жінок, потрібно мати інформацію, у кого є медична або фармацевтична освіта, а також їхні паспортні дані та дати народження.
Зрештою у нас діють Правила перетину кордону. У них вносилися зміни, що стосувалися заборони виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років. Щодо жінок такі зміни не вносилися. Тому поки що незрозуміло, як буде із військовозобов’язаними жінками-медиками та фармацевтками. Поки що чіткої заборони виїжджати за кордон щодо цієї категорії військовозобов’язаних немає.
