Восени димом оповиті чимало полів та городів, де господарі зібрали врожай картоплі. Рік у рік діється те саме — дід палив, тато палив, баба палила, мама палила, і я буду палити бадилля бульби! Утім, нагадаємо, цей дим шкодить здоров’ю і довкіллю, а за спалювання бадилля закон передбачає як покарання штрафи. Тож, щоби уникнути неприємностей, радимо скористатись досвідом господинь, які знайшли бадиллю корисне застосування.
“Я уже понад 20 років не спалюю картоплиння. Ми із сім’єю робимо з нього компост, який використовуємо навесні як добриво для городу, — розповідає 60-річна Ольга Яворська з Надвірної, що на Івано-Франківщині. Жінка має 35 соток городу. — Картоплиння збираємо з поля вилами, складаємо у тачку і веземо до компостної ями неподалік. Опісля заливаємо десятьма літрами проточної води. І воно там перегниває до весни. Картоплиння у компостній ямі можна залишити і на два-три роки”.
Господиня має дві ями для компосту — ширина та глибина кожної приблизно два з половиною метри. Заповнивши картоплинням та іншими бур’янами, жінка накриває ями поліетиленовою плівкою.
“Щоби земля не обсипалась, всередині яму можна обкласти дерев’яними колодами”, — каже вона. Навесні із купи бур’яну господиня має чимало перегною. “Десь метр заввишки, — каже вона. — Жодних інших добрив для городу ми не купуємо”.
А 59-річна Любов Бондарчук з селища Ружина, що на Житомирщині, розповідає, що компостувати відходи навчилась в Італії. “Я працювала там 12 років, — каже жінка. — Жила в сусідстві з господарем-італійцем, який щотижня косив траву на газоні й скидав у яму, викопану в кутку садиби. Вона була близько двох метрів завглибшки. Навесні знімав звідти верхній шар, який не перегнив. А рештою — підживлював ділянку, де вирощував овочі. Я роблю так само!”
В яму господиня складає не лише бадилля, а й зрізані гілки дерев, кущів, лозу винограду. Компостує все це впродовж трьох років. “Щовесни беру частину добрива і даю на город під овочі, а решту залишаю перегнивати далі”, — уточнює господиня.
36-річна Діана Лук’янчук з села Чорників, що на Волині, розповідає, що картоплиння теж не спалює. “Ми вивозимо його причепом від трактора туди, де пасуться корови, — каже вона.— Худоба все з’їдає! Тож і корови ситі, і на полі чисто, і довкіллю добре!”
ДО РЕЧІ
Згідно зі статтею 82 КУпАП, штраф за спалювання бадилля та іншого сміття в Україні становить від 340 до 1360 гривень для громадян і від 850 до 1700 гривень для посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про традиційні та новаторські підходи українських господинь до зберігання городини
