На Світовому економічному форумі в Давосі серед інших обговорювали тему “хвороби Х”. Йдеться про інфекцію, яка “може викликати у 20 разів більше смертей, ніж пандемія коронавірусу”. Це гіпотетичне число назвала дослідниця Кейт Бінгем із Британської робочої групи з вакцин. І хоч жодних аргументів на користь саме такої оцінки експертка не навела, більшість фахівців погодилася: загроза реальна і готуватися до неї потрібно вже. Що ж таке загадкова “хвороба X”?
— Це умовна назва інфекційного захворювання, яке потенційно здатне призвести до пандемії, — каже Ірина Будзанівська, докторка біологічних наук, завідувачка кафедри вірусології ННЦ “Інститут біології та медицини” КНУ імені Тараса Шевченка. — Першою “хворобою X” (цей термін з’явився у 2018 році) було визнано гарячку Ебола, яка неодноразово спалахувала у країнах Африки.
У перелік патологій, які могли б претендувати на роль “хвороби Х” і вивчення яких учені назвали пріоритетними, крім Еболи, внесено хворобу Марбург; лихоманку Ласса; близькосхідний респіраторний синдром (MERS-CoV); важкий гострий респіраторний синдром (SARS-CoV), лихоманку Ніпа, лихоманку Рифт-Веллі; лихоманку Зіка, геморагічну лихоманку Крим-Конго. Це переважно гострі тропічні й субтропічні, поширені в Африці, Азії, Латинській Америці вірусні інфекції із високим показником смертності, проти яких немає ефективних вакцин.
— За яких умов ці інфекції можуть загрожувати країнам Європи, зокрема Україні?
● І. Будзанівська:
— Ця загроза не така далека, як може здаватися. Наприклад, збудник гарячки Крим-Конго у природних осередках циркулює серед тварин не лише в Африці, на Близькому Сході, в Азії, а й на півдні Європи і у степових районах Криму (звідси і назва). Вірус передається людям в основному через укуси кліщів. Але, як досліджено, за певних умов можлива його передача й від людини людині — зокрема, під час контакту з кров’ю інфікованих. Отже, у збудника є потенціал поширюватися між людьми. Це, до речі, стосується і більшості інших вірусів зі списку Х. А потрапити з умовного Заїру менш ніж за добу в будьяку країну Європи для такої інфекції — річ проста. Заражена людина, коли виходитиме з літака на іншому континенті, може ще й не знати, який страшний вантаж у собі привезла. Якби на початку спалаху COVID-19 на певний час було закрито хоча б авіасполучення з Китаєм, пандемії могло б не бути.
— Чи можна і COVID-19 вважати “хворобою X”? Чи досвід боротьби з з ним допоможе у запобіганні подібним загрозам?
● І. Будзанівська:
— Так, COVID-19 — це “хвороба Х”. І у випадку з ним людство іспиту на швидке реагування на інфекційну загрозу не склало. Хоча тривожні дзвіночки про появу вірусів, подібних до SARSCoV-2, лунали раніше: це були спалахи MERS-CoV i SARSCoV на Близькому Сході та у Східній Азії ще на початку цього тисячоліття.
Підсумків пандемії COVID-19 ще остаточно не підбито, тож про досвід говорити, на мою думку, рано. Але у 2021 році ВООЗ створила Міжурядовий переговорний орган для підготовки і узгодження проекту довгожданої конвенції із запобігання пандеміям. Про неї йшлося і у Давосі. Остаточну версію проекту буде представлено на 77-й Всесвітній асамблеї охорони здоров’я у травні 2024 року. У конвенції встановлюються, зокрема, зобов’язання держав щодо міжнародної співпраці, швидкого обміну інформацією, епіднагляду, фінансування, управління тощо.
— До речі, у Давосі не обійшли увагою і нову потенційну загрозу: недавно виявлений у одній з печер у Китаї вірус, що циркулює в популяції місцевих кажанів. Він на 96% генетично збігається із SARS-CoV2, але несе в собі генетичний матеріал й іншого SARS-подібного бета-коронавірусу рукокрилих, — каже Наталя Виноград, докторка медичних наук, професорка, експертка ВООЗ з реагування на біологічні загрози. — Жертвами цього збудника стали місцеві шахтарі, які заразилися під час роботи, і, судячи з його біологічних характеристик, це може бути загроза навіть серйозніша, ніж COVID-19.
— Експерти пов’язують появу і поширення нових хвороб не лише з вторгненням людей у місця проживання диких тварин, а й зі стрімкими змінами клімату, зокрема потеплінням. Про ще саме йдеться?
● Н. Виноград:
— Справді, існує закономірність: підвищення температури лише на 1 градус спричинює зміщення на північ ландшафтної зони на 100 кілометрів. Відповідно змінюється видовий склад тварин, комах (переносників небезпечних вірусів) на цих територіях. Наприклад, у Європу, в Україну за таких умов з часом зможуть переміщуватися донедавна характерні для субтропіків і тропіків збудники. А що раніше ми не зазнавали їх впливу, то у нас до них немає імунітету, і може одночасно захворіти велика кількість людей.
● І. Будзанівська:
— І саме з огляду на таку загрозу потрібен не лише новий підхід до запобігання інфекціям, потрібна й відмова від споживацького ставлення до довкілля, і перехід до відновлювальних джерел енергії, і більш відповідальне ставлення до здоров’я людей. Якщо людство зволікатиме, то “хвороби Х” не забаряться.
