Після позапланових перевірок, які поновлено у квітні, споживачам мають відшкодувати понад 1,6 мільйона гривень за неправомірно застосовані тарифи, повідомляє Держпродспоживслужба. За її даними, 124 посадові особи притягнуто до відповідальності. На них накладено штрафи на суму понад 236 тисяч гривень.
— У нас з квітня було вже 68 перевірок, що стосувалися нарахувань за ЖКП. Зокрема, за гаряче і холодне водопостачання та теплопостачання, — розповідає Михайло Нуцковський, в. о. начальника відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області. — Нагадаю, що з грудня 2021 року оплату за спожиті в будівлі комунальні послуги нараховують за новою методикою №315. Надавачів послуг теплової енергії, гарячого та холодного водопостачання зобов’язали встановити загальнобудинкові лічильники теплопостачання, гарячого і холодного водопостачання, які нині є приладами комерційного обліку.
До запровадження цієї методики споживач подавав показники свого квартирного лічильника. Враховуючи ці показники, йому нараховували оплату за гаряче водопостачання і холодну воду. Скільки метрів кубічних води спожито, за стільки й платили. Після запровадження нової методики лічильник, який є в квартирі мешканця, став розподільним приладом обліку. А всі нарахування проводять відповідно до показників приладу комерційного обліку, тобто загальнобудинкового лічильника. Тож тепер при розрахунку оплати за спожиту холодну чи гарячу воду нерідко виникає різниця між показниками загальнобудинкового лічильника і сумарними показами всіх квартирних приладів обліку.
Наприклад, згідно з показниками комерційного приладу обліку (загальнобудинкового лічильника) за місяць спожито 100 кубометрів гарячої води. А сума показників квартирних лічильників у будинку становить 60 кубометрів. Виходить, що різниця між показниками комерційного приладу обліку і розподільчими лічильниками — 40 кубометрів (небаланс). І якщо не зафіксовано витоків системи централізованого гарячого водопостачання (коли зафіксовані такі витоки, відповідальність за них несе та структура, яка обслуговує внутрішньобудинкову систему гарячого чи холодного водопостачання, централізованого теплопостачання), то за ці кубометри платять усі мешканці будинку пропорційно до використаної гарячої води. Наголошу: пропорційно. Тобто, якщо у будинку є несумлінні споживачі, які не подають показників лічильника або подають нульовий показник, занижений, чи використовують воду без належного обліку, то за них платять сусіди. Чим більший показник лічильника подав споживач, тим більше кубометрів йому додадуть із цього “небалансу”.
Після серпня 2023 року всі прилади — і розподільні, і комерційного обліку — мають бути повірені. Згідно з методикою №315 і законом “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання” передбачено, що показники пошкоджених лічильників і тих, які вийшли з ладу або не були повірені, не беруть до уваги. Іноді буває, що в будинку на 30 квартир лише в одній немає лічильника. Саме цьому споживачеві виставляють рахунок за різницю між показниками комерційного лічильника і показниками всіх розподільних приладів обліку. Сума до оплати може бути дуже великою. Одному мешканцю можуть нарахувати 30 — 40 кубометрів води на місяць. Якщо цей споживач звертається до нас, то працівники управління перевіряють, чи в будинку всі розподільні (квартирні) прилади обліку пройшли метрологічну повірку. Коли виявляємо неповірені, надавачу послуги видається припис про розподіл нарахувань пропорційно до кількості мешканців, в яких є неповірені лічильники.
— То споживачам таки повертають переплачені кошти?
— Комунальні підприємства виконують ці приписи, оскільки нічого не втрачають. Частину суми до оплати, яку нарахували одному споживачеві, розподіляють пропорційно між іншими мешканцями. Але лише якщо на це є підстави.
Ми ще раніше подавали свої пропозиції щодо правильності нарахувань за послуги відповідно до методики №315. Адже з її запровадженням передбачено колективну відповідальність мешканців усього багатоквартирного будинку за використання комунальних послуг. Це можна розглядати як порушення конституційних прав людини. Бо в цьому випадку не може бути колективної відповідальності. Мешканці не можуть впливати на своїх сусідів.
— А як щодо інших житлово-комунальних послуг? На що ще скаржаться споживачі?
— Надходять скарги щодо нарахувань за опалення. Йдеться про споживачів, які встановили систему індивідуального опалення і від’єдналися від систем тепло та гарячого водопостачання. Нині, згідно із законодавством, ці мешканці, попри все, мають платити за функціонування системи централізованого опалення і системи гарячого водопостачання та абонентплату.
Також у багатьох мешканців є електричні бойлери. У такому випадку можна подавати показники лічильника гарячої води без змін. Та прилад обліку має бути повірений. А за повірку платить сам споживач. Крім того, власники бойлерів усе-таки платять за функціонування системи гарячого водопостачання (20% — при системі рециркуляції і 10% — при трійниковому (тупиковому) постачанні гарячої води).
Ну і в нарахуваннях за теплопостачання теж передбачена оплата за функціонування системи, за опалення місць загального користування. Чомусь споживачі вважають, що місця загального користування — це лише сходові майданчики. Та такими є не тільки вони. Це і сходові майданчики, і підвали, і горища. А ще враховуються втрати тепла, яке надходить по трубопроводах. При нарахуванні за централізоване опалення надавачами послуги використовується спрощена система. Береться до уваги кількість поверхів у будинку. Частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі, яка має 1 — 5 поверхів, становить 25%, до 10 поверхів — 20%, понад 10 поверхів — 15%.
— Як діяти споживачеві, який помітив помилку в розрахунках або має сумніви щодо правильності нарахувань за ЖКП?
— Спершу слід звернутися до надавача послуги, щоб уточнити, чому збільшилися нарахування. Можливо, лічильник не був повірений вчасно. Якщо не вдасться вирішити питання із надавачем послуги, можна звернутися до Головного управління Держпродспоживслужби у регіоні — подати звернення на сайті, надіслати його на електронну пошту або листом.
