Люди масово випалюють траву, помилково вважаючи, що “удобрюють” землю. З року в рік екологи кричать про це екологічне дикунство, втім вперті господарі нікого не слухають і роблять те, що й завжди: запалюють сірник і кидають його на сухі поля. А їдкий дим поширюється на десятки кілометрів.
“Ще раз нагадаю: спалювання сухої трави лише шкодить грунту. Адже знищує гумус, а його відтворення унеможливлюється за рахунок гуміфікації поживно-кореневих решток тої ж сухої трави, — каже в коментарі газеті "Експрес" Олег Глух, кандидат хімічних наук, доцент кафедри Ужгородського національного університету. — А повітря, що утворюється під час спалювання трави, — справжня отрута!”
— Який його склад?
— Під час згоряння однієї тонни рослинних решток у повітря вивільняється приблизно 9 кг мікрочастинок диму, до складу якого входять пил, окиси азоту, чадний газ та низка канцерогенних сполук (здатних викликати онкологічні хвороби. — Авт.).
З листя й трави, що тліють, виділяється бензопірен, що також може викликати онкологічні хвороби.
У повітря потрапляють важкі метали — кадмій, свинець, ртуть, мідь.
З димом у повітря вивільняються діоксини — одні з найотруйніших для людини речовин. Вони призводять до патологічних змін шкіри, а також до негативних змін функцій печінки, імунної, нервової, ендокринної та репродуктивної систем.
Під час спалювання у повітря вивільняються пестициди, які токсичні для людини.
Усі ці речовини спричиняють респіраторні хвороби, серцево-судинні патології, мутації та рак.
— А як загалом у світі готують зарослі поля до нового сезону?
— Ще з осені провадять так зване лущення стерні. Тобто землю переорюють так, щоб плуг перевертав пласти, — каже Надія Палапа, докторка сільськогосподарських наук, завідувачка сектору Інституту агроекології та природокористування НААНУ. — Тоді за зиму рослинні рештки перетворюються на добрива. Та- кий спосіб, до слова, сприяє збереженню вологи у грунті.
— А що робити на невеликих присадибних ділянках?
— Те саме — за допомогою плуга чи лопати землю перевертають. А протягом усього року, виполюючи бур’яни, разом з іншими органічними рештками (наприклад, залишками їжі або гноєм від тварин) їх складають у яму, де це все перегниває, утворюючи гумус. У середньому за 2 — 3 роки в такій гумусній ямі отримаємо гарні та екологічно чисті добрива.
Радимо до вашої уваги текст про те, як карають в Україні за знищення первоцвітів?
