Кажуть, що отримати американську візу стало ще важче, ніж раніше. За міграційним правилом, яке набуло чинності цьогоріч, мандрівники до США тепер зобов’язані вказувати дані про всі свої сторінки в соцмережах, якими користувалися останні п’ять років, — навіть ті, що вже не активні.
Держдеп пояснює таку вимогу потребою вдосконалити процес перевірки і підтвердження особи та необхідністю “виявляти терористів, загрози суспільній безпеці й інших небезпечних осіб”, щоб не пускати їх у країну. У фірмах, що допомагають оформлювати документи на візу, зазначають: після запровадження цього правила відмов побільшало.
Чи справді це так? Прямую до посольства США в Україні, що на вулиці Ігоря Сікорського в Києві. Саме тут відбувається співбесіда з візовим офіцером — це останній крок на шляху до отримання документів. Перед тим кожен аплікант сплачує консульський збір і заповнює візову анкету онлайн.
На годиннику 8.10, прийом почнеться за 20 хвилин. Людей тут уже чимало. Хтось передивляється папку з документами, інші нервово ходять туди-сюди.
“Хвилюєтеся?” — запитую 28-річну Оксану Антонів. Вона подала документи на туристичну візу.
“Анітрохи! Знаю зі слів друзів, що там уже все вирішено. Співбесіда — просто формальність, 30 — 40 секунд. Під час неї комусь дають омріяний блакитний аркуш із написом “Ваша віза схвалена”, а іншим — білий лист відмови”, — каже дівчина.
Вона подавала документи на туристичну візу. Каже, що хотіла полетіти до США із хлопцем, який часто буває у країні у справах. Міг би взяти зі собою Оксану, але спиняє те, що дівчина не має візи.
Питаю, чи вказувала дані про сторінки соцмереж у бланку заяви. “Звісно! Довго пригадувала, який маю акаунт у твітері, бо вже три роки ним не користуюся. Та мені ховати нічого, я не екстремістка”, — каже.
Згодом я ще раз зустріну Оксану, на виході, — з білим аркушем, у візі їй відмовлено...
Довго пригадувала, який маю акаунт у твітері, бо вже три роки ним не користуюся. Та мені ховати нічого, я не екстремістка.
У консульський відділ можна заходити лише з папкою документів. Телефон і особисті речі треба залишити у камерах схову — це два білі буси без вікон, що стоять навпроти. Коштує така послуга 100 гривень. Сергій — один із тих, хто скористався сервісом.
“Мені 24 роки, прізвища вам свого не скажу, але зізнаюся, що віза мені потрібна не тільки з туристичною метою, — каже. — Улітку закінчив університет, не знаю, куди податися. Вирішив поїхати до США. Може, трохи зароблю і повернуся, а може, знайду спосіб залишитися там”.
Юнак зауважує, що про плани щодо Америки не писав у жодній із соцмереж: “І навіть у месенджерах! Хто знає, яка в них перевірка. Береженого і Бог береже”.
Роксолана, дівчина років 20, одягнена у вишивану сукню зеленого кольору. “Хочу показати тим консулам, що я — патріотка і не маю наміру залишатися у США, — пояснює. — І хоч на всіх форумах радять одягатися на співбесіду якомога буденніше, я вбралася у найгарнішу вишиванку — гадаю, спрацює”.
Пані Ліля, її мама, додає: “Ми об’їздили багато країн Європи, Азії. Але донька хоче ще в Америку. Ляна дуже любить американські серіали, мріє побачити Нью-Йорк і Чикаго”.
Хочу показати тим консулам, що я — патріотка і не маю наміру залишатися у США.
Приблизно за пів години Роксолана повертається із блакитним папірцем. Невже вишиванка таки подіяла? :)
За Роксоланою виходить літнє подружжя з донькою років 50-ти. Усі троє засмучені. Донька прискіпливо розглядає білий аркуш.
“Не знаємо, чому нам відмовили. Ми збиралися на весілля до племінниці, вона виходить заміж за американця. Маємо заощадження, нормальна пенсія, дружина з донькою працюють у держустановах”, — зітхає Микола Охріменко. У соцмережах вони з дружиною не зареєстровані.
Сорокарічна жінка з красивою зачіскою починає плакати, щойно вийшла з установи.
“Мене ніхто вже не слухав, — зітхає. — Усі 30 секунд співбесіди офіцер тримав у руках відмову, а я старалася розповісти, чому туди їду і що маю багато причин повернутися додому”. Жінка вирішила поїхати у США до італійця, що там живе. Познайомилася в соцмережах, хотіли зустрітися...
35-річний Володимир ховає у папку блакитний папірець.
“Робочу візу моряка завжди видають. До того ж вона в мене вже не перша, — констатує. — Поки чекав, чув, що було багато відмов”.
ТО ЯК ЖЕ НЕ ОТРИМАТИ ВІДМОВУ?
“Найменше шансів на візу в українців, які не мають стабільного доходу і цінного майна, — каже Віталій Бабура, візовий консультант. — Їх підозрюють у тому, що вони можуть залишитися в Америці на нелегальну роботу.
Ще один фактор ризику — вік до 30 років. Поширена думка, що старші більше прив’язані до батьківщини. Невисокі шанси й у потенційних наречених. Одруженим людям частіше дають візу.
Істотно підвищить можливість отримати візу відомості про попередні відвідини більш як десятьох країн. Якщо ви маєте намір вперше їхати за кордон саме у США — найімовірніше, вам відмовлять.
Не варто сподіватися на успіх і тим, хто має за океаном родичів, які раніше залишилися у країні нелегально”.
Читайте також про можливі наслідки розведення сил на Донбасі
