12 жовтня — Всесвітній день хоспісів та паліативної допомоги. За стандартами ВООЗ, на один мільйон населення потрібно щонайменше 100 ліжок для осіб, яких уже не вилікувати. Для України ця потреба становить принаймні 4200 ліжок. Однак маємо лише приблизно 600... Решту хворих доглядають родичі або наймані працівники. Хто береться за таку роботу та скільки за це просить?
Аби з’ясувати це, телефоную за оголошеннями.
55-річна Ірина готова працювати повний робочий день або вахтовим методом за 4 — 5 тисяч гривень на місяць. Каже, має досвід — працює доглядальницею уже 5 років. 52-літня Ольга має вищу медичну освіту, два роки доглядала літню жінку. Крім надання послуг гігієни та уколів, пропонує масаж, обробляння пролежнів, супровід на прогулянці та під час візиту до лікаря. За це просить 6 тисяч гривень на місяць. У наступному оголошенні читаю: “Догляну людину похилого віку, з проживанням”. “Головне — аби не лежачу, бо сама маю хвору спину, тож перевертати не зможу, — каже авторка оголошення Наталя. — Уколи не роблю. Можу зварити їсти, поприбирати, підгузник поміняти. Біля хворого можу бути цілодобово — за 300 гривень на день”. Жінці — 41 рік, мала досвід такої роботи у Польщі.
“Я вже знайшла роботу, маю аж двох “підопічних”, — відповідає на дзвінок Романа. — З однією гуляю по три години на день, ще годину допомагаю по господарству. Іншу жінку відвідую двічі на тиждень, варю, допомагаю купатися. Ще годину маю з нею спілкуватися”.
53-річна Тетяна, колишня медсестра, згодна на позмінне чергування біля ліжка лежачого хворого вдома або в лікарні, за це просить 400 гривень на день: “Пропоную повний догляд — масаж, уколи, вимірювання тиску, обробляння пролежнів, додатково приберу та приготую їжу”.
А от ще оголошення: “Жінка 65 років, лікарка вищої категорії з великим стажем, шукає роботу по догляду хворих”. “Надам перевагу нічним чергуванням, — відповідає на мій дзвінок Ганна Василівна. — Маю онучку, вона ходить у дитсадок, часто хворіє. Тож день залишаю для неї — про всяк випадок”.
Ось так люди витрачають немаленькі гроші на те, аби їхніх невиліковно хворих родичів хтось доглянув...
“Кількість хоспісів — катастрофічно мала, — каже Віктор Сердюк, голова Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів. — Сотні тисяч пацієнтів помирають удома, страждаючи через відсутність необхідного догляду. Це пряме порушення статті 49 Конституції України, згідно з якою держава повинна створити умови для ефективного й доступного для всіх громадян медичного обслуговування. На жаль, зміни у цьому напрямі просуваються дуже повільно”.
Читайте також про секрети здоров’я пенсіонера, який вражає фізичною витривалістю
