Мені випала нагода прочитати велику кількість творів для маленьких дітей, виданих в Україні останнім часом. Як іноземних авторів, так і українських. І ось що я спостеріг.
Лаконічність проти широкомовності. Іноземні автори пропонують значно більше невеличких казок, ніж українські. Іноді скорочених ледь не до скоромовки! Натомість український автор прагне писати багато і часто робить ставку на форму оповіді, виписуючи складні речення та загалом — мовні конструкції.
Зайчик поза конкуренцією. Європейські письменники переважно обирають місцем дії циклу своїх казок ліс. У цьому лісі мешкають чи не всі види звірів, птахів та плазунів. Вони можуть не комунікувати між собою. Серед численних героїв часто нема когось одного, котрий би тягнув на собі історію чи домінував у казковому товаристві.
Українські ж автори мають центрального героя — найчастіше зайчика. Про цього вухатого персонажа, за моїми спостереженнями, пишеться в Україні щонайменше половина всіх казок! Причому автори, підозрюю, не домовляються про це:)
Сюжетна схема, в яку вписують зайця, зазвичай проста і зрозуміла. На початку історії він усього боїться. Потім йому випадає нагода подолати свої страхи. У фіналі заєць уже не боїться нічого і часто стає лідером у компанії інших звірят. Можливо, така казкарська тенденція виникла тому, що українці часто кличуть своїх дітей “зайчиками”? Хтозна.
Український автор також частіше за іноземного цілковито вигадує якесь казкове створіння. Наприклад, Позіхайлика, Квапетя, Квамитю. А часом дійовими героями стають хліби, булочки, пиріжки, чи навіть праска з телевізором і музичні інструменти! Видається, українські автори змагаються в тому, чий вигаданий світ у казці буде химерніший.
Окрема тема — сніговички. Вони населяють більшість українських казок на зимову тему. Здається, нема таких пригод та дійств, яких вони собі не можуть дозволити. Наприклад, в одній казці сніговички запросто смакують гарячим чаєм. А в іншій — миються під душем. Утім навіть дитина знає, що від таких процедур сніговичок розтане.
Несподіваний висновок. Для сучасних дітей старання авторів (і українських, і іноземних) вигадати якісь незвичайні сюжети здебільшого будуть марні. Адже вибір дитячої книжки, як я зауважив, найперше залежить від якості ілюстрацій. Який зайчик чи їжачок на обкладинці сподобається малюку більше, таку книжку батьки і куплять.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
