Пропозицію, яку внесла Єврокомісія у червні 2023 року, підтримали 512 євродепутатів, 45 проголосували проти, йдеться на сайті парламенту. Ще 63 європарламентарі утрималися. Тепер Рада ЄС має узгодити спільну позицію, а після цього розпочнуться переговори з країнами — членами ЄС.
ЄС виділить гроші на відновлення України: Європарламент підтримав рішення
Ці кошти надійдуть в Український фонд за програмою Фінансовий інструмент для України (Ukraine Facility). У Європарламенті кажуть, що це рішення — частина перегляду довгострокового бюджету ЄС: йому потрібні коригування через "серйозні виснаження після численних криз з 2021 року".
Євродепутати наполягали на швидкому узгодженні як допомоги Україні, так і бюджету загалом, адже пакет підтримки ще треба інтегрували в річний бюджет на 2024 рік, оскільки з 2024 року в Європарламенті немає жодних положень про допомогу Україні.
Одна з ключових вимог євродепутатів — використання заморожених російських активів для відбудови України. Також це запобіжники від корупції, шахрайства та інших порушень у використанні європейських коштів в Україні. Серед іншого, депутати наголошували, що фінансування не мають отримувати компанії з олігархічним впливом.
Для отримання європейської допомоги Україна має підготувати план відбудови із реформами, він повинен отримати погодження Євросоюзу. Також під час розгляду у комітетах у проекті передбачили, що для більшої прозорості має бути створений окремий сайт про кошти, виділені Україні на конкретні цілі, та кроки, які зі свого боку здійснила Україна, щоб отримати допомогу.
"Сьогоднішнє голосування щодо нового фонду для України в розмірі 50 мільярдів євро буде життєво важливим для відновлення, реконструкції та модернізації країни. Україна не похитнеться. І наша підтримка лише міцнішатиме", — заявила після голосування президентка Європарламенту Роберта Мецола.
Вступ України в ЄС: Верховна Рада ухвалила закон, який дозволить почати переговори
17 жовтня парламент проголосував за закон про посилення фінансового моніторингу політично значущих осіб. Як повідомив депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, за відповідний проект проголосувало 276 нардепів, проти не було жодного голосу.
"Головна новація: замість трьох років після посади, топпосадовці (PEP) фактично матимуть довічний статус PEP. Але водночас законопроєкт посилює відповідальність СПФ (суб'єктів первинного фінмоніторингу, наприклад, банків) за необґрунтовану відмову користувачам фінансових послуг", — написав депутат.
За його словами, редакція документа відповідає міжнародним стандартам боротьби із відмиванням коштів і боротьби з тероризмом AML/CFT, що буде зараховано як виконання вимог МВФ. "Також це останній крок для початку перемовин про членство України у ЄС", — додав Железняк.
