Видатки державного бюджету на покриття дефіциту ПФУ цьогоріч зростуть на 5,06 мільярда гривень, або на 3%, — до 172,57 млрд гривень. Минулого року на ці цілі уряд витратив 167,5 мільярда гривень.
ЄСВ, який сплачують юридичні та фізичні особи, не вистачає для фінансування виплат українським пенсіонерам. Через це держава щорічно відправляє майже 10% видатків державної скарбниці на покриття дефіциту ПФУ. Це й не дивно, адже, за даними Мінсоцполітики, пенсіонерів у нашій країні на 2% більше, ніж офіційно працевлаштованих, котрі сплачують внески до ПФУ.
Чого чекати пенсіонерам у 2020 році? Про це запитуємо Лідію Ткаченко, провідну наукову співробітницю Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, та Ольгу Пищуліну, експертку соціальних і гендерних програм Центру Разумкова.
— Поясніть нам докладніше, чому зростає дефіцит ПФУ?
Л. Ткаченко:
— Головна причина — надто низький розмір ЄСВ. Нагадаю, що у 2016 році розмір внеску зменшено майже вдвічі — до 22%. Впливає також ситуація на ринку праці — низький рівень зайнятості (лише 12,8 млн із 28,5 млн українців працездатного віку працюють легально, решта — або на заробітках, або трудяться неформально), низькі зарплати (4 млн тих, хто сплачує ЄСВ, отримує “мінімалку”).
Додам, що на 2020 рік загальні доходи Пенсійного фонду заплановані на рівні 448,612 млрд грн. Окрім 172,576 млрд грн з державної скарбниці, очікується, зокрема, 271,097 млрд надходжень єдиного соціального внеску та 4,668 млрд грн компенсацій на покриття виплат до строкових пенсій для працівників із шкідливими та важкими умовами праці за списками No1 і No2.
О. Пищуліна:
— На покриття дефіциту коштів ПФУ із державного бюджету заплановано виділити лише 23,8 млрд. Решта — це гроші, які держава у будь-якому випадку повинна буде передати до Пенсійного фонду незалежно від ситуації у страховій системі. При цьому видатки Пенсійного фонду власне на сплату страхових пенсій становлять приблизно 75% загальних виплат.
— На які підвищення можуть цьогоріч розраховувати пенсіонери?
Л. Ткаченко:
— У липні та грудні заплановані підвищення прожиткового мінімуму. Нині для осіб, які втратили працездатність, він становить 1638 гривень, з 1 липня буде 1712 гривень, з 1 грудня — 1769 гривень. Тобто мінімальна пенсія до кінця року зросте на 131 гривню. На ці підвищення гроші вже закладені в бюджеті ПФУ.
— А чи буде у березні щорічна автоматична індексація пенсій?
— Індексація пенсій на коефіцієнт 50% зростання зарплати + 50% інфляції теж запланована, але не відомо, чи на березень. Річ у тому, що закон не визначає чітку дату індексації, й у Кабміну є можливість встановити дату перерахунку на свій розсуд, залежно від фінансової ситуації. У минулому році термін індексації “підпирали” вибори, в цьому році виборів нема.
Крім того, президент особисто анонсував підвищення пенсій особам віком 80+ на 400 — 1100 грн кожному. Гроші у бюджеті на це нібито закладені. Але поки що нема конкретних рішень на рівні Кабміну чи Верховної Ради щодо цього.
О. Пищуліна:
— Зважаючи на катастрофічний дефіцит ПФУ, малоймовірно, що влада зважиться на підвищення прожиткового мінімуму, а отже — й мінімальної пенсії до фактичного рівня. Хоч і обіцяла це зробити. У контексті неоліберального курсу та тиску зовнішніх кредиторів такий варіант нереалістичний.
— А в якому випадку можливі проблеми з виплатами пенсій?
Л. Ткаченко:
— Поки що загроз немає. Якщо власних надходжень ПФУ не вистачатиме, держбюджет буде зобов’язаний збільшити трансферт на покриття дефіциту. Або ПФУ звернеться до Державного казначейства за позикою на покриття касових розривів.
Дякуємо, що прочитали цей тексту газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також текст про нову очільницю Держкіно
