Ця країна — беззаперечний лідер за впровадженням “кешлес”. Готівкою у Швеції розраховуються лише у 13% випадків, а більш як половина відділень банків навіть не тримають паперових грошей. Але щось із цим усім пішло не так.
Швеція неодноразово заявляла, що до 2020 року повністю перейде на безготівкові розрахунки. Але Оборонна комісія Швеції вважає, що на випадок війни чи кризи, коли платіжні картки та банкомати не працюватимуть, обійтися без готівки буде неможливо. Відомство планує внести зміни в оборонну політику країни, рекомендуючи центробанку не відмовлятися на 100% від використання паперових грошей. Цікаво, що безготівкові платежі так лякають деяких жителів Швеції, що вони створили рух “Повстання готівки”.
Тему ризиків відмови від готівки обговорюємо із фінансовим аналітиком ICU Михайлом Демківим та викладачем фінансів і ризик-менеджменту KMBS Євгеном Пенцаком.
— Наскільки поширені безготівкові операції в Україні?
М. Демків:
— У третьому кварталі 2019 року обсяги безготівкових платежів зрівнялися з обсягами зняття коштів через банкомати. Можна було б сказати, що безготівкові платежі становлять 50%, але частина українців отримує зарплати у конвертах. “Укрпошта” щорічно розносить пенсіонерам 125 млрд гривень пенсій та соціальних допомог. Плюс — на наших базарах в основному використовують готівку. Звичайно, для держави вигідні безготівкові розрахунки. Центробанк витрачає менше коштів на друк купюр та карбування монет. Вони сприяють розвитку електронної комерції, тобто вносять певний вклад у розвиток економіки, зростання ВВП.
Є. Пенцак:
— Україна сьогодні показує найвищу динаміку користування платіжними картками, а також розрахунків через інтернет. Проте існує складність повного переходу на електронні гроші й безготівкові платежі. Це пов’язано зі звичкою старшого покоління використовувати готівку. Значна частина українців живе в селах, де немає смартфонів, інтернету, платіжних терміналів. Навіть досить технологічні українські мережі не можуть відмовитись від обслуговування готівкових розрахунків, оскільки вони при цьому можуть втратити клієнтів, які не бажають відмовлятися від готівки.
— Тобто ви за те, аби повністю перейти на безготівкову оплату в Україні?
— Не зовсім. Адже існують ризики. Наприклад, пов’язані з шахрайством через інтернет (в Асоціації ЕМА підрахували, що через протиправні дії шахраїв українці у 2017 році втратили 669,6 млн грн, минулоріч — 250 млн грн. — Авт.). Проте з масовим впровадженням блокчейн-технологій і смарт-контрактів крадіжки персональних даних та їх використання з метою фінансового шахрайства стануть неможливими. Тому, думаю, через 20 років увесь світ перейде у безготівковий формат, а через 10 років — це відбудеться на рівні 60 — 70%.
— А про що свідчить досвід Швеції?
М. Демків:
— Ця країна — світовий лідер за відмовою від готівки. Є такий показник, як обсяг паперових грошей до розміру економіки. У Швеції він найнижчий у світі й становить 2%, в Україні — 10%. У нас 400 млрд паперових гривень і приблизно 4 трлн ВВП — це найнижчий показник за всі роки незалежності України, у попередні періоди він був на рівні 15 — 20%. За цим показником ми на рівні ЄС та наших найближчих західних сусідів. При тому в Україні він зменшується, а в Європі навпаки — зростає, тобто готівки у них стає більше.
— Чому так?
— Жодна держава світу на цьому етапі розвитку ще не може обійтися без купюр. Цьому заважають різні технологічні нюанси, кіберзагрози тощо.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як карати кнопкодавів і прогульників у Раді
