2019-й в Україні був найтеплішим за 139 років метеоспостережень. А зростання температури в Києві побило світовий рекорд! Температура повітря на Алясці у 2019 році сягнула +32 градуси. У 2019-му ураган Доріан на Багамських островах знищив тисячі будинків, убив понад пів сотні людей. У 2019 в Австралії стартував сезон нищівних пожеж, які подекуди тривають там досі. Зима 2019-2020 у Європі майже безсніжна. Концентрація вуглекислого газу в атмосфері в 2019-му вперше в історії людства досягла позначки 415 ppm. Усі ці факти свідчать про безпрецедентні зміни на нашій планеті.
Ілюстрація NOAA.
Карта снігового покриву в Європі наприкінці січня.
Передусім змінюється клімат. І це, мабуть, уже для вас не новина. Але маємо для вас топ-новину тисячоліття (без перебільшень). І вона в тому, що вперше в історії визначальний вплив на цей процес мають люди. Ми запустили такий собі турборежим кліматичних змін, все відбувається настільки неприродно швидко, що ні ми — люди, ні інші живі організми не встигаємо під ці зміни належно підлаштуватися.
А тепер — докладніше.
Почнімо з короткого пояснення того, як клімат змінювався раніше. Про це розповідає Світлана Бойченко, докторка географічних наук, кліматологиня.
— Клімат постійно змінюється, — каже науковиця. — І його циклічності формуються різними природними факторами. Наприклад, зміни клімату, що зафіксовані в останньому тисячолітті, пов’язують з довгоперіодними ритмами сонячної активності. У ранньому середньовіччі (Х — ХІІІ століття) у північній півкулі відбувався так званий малий кліматичний оптимум — період потепління, на який, до речі, припав час розквіту Київської Русі. У пізньому середньовіччі (ХVI — ХVII ст.) сталось похолодання — цей період називають малим льодовиковим. Природно, що після похолодання знову прийшла хвиля потепління.
— Тобто у період потепління ми увійшли завдяки природним факторам, не залежним від людини?
— Так. Але є одне дуже вагоме але. Ми істотно посилили темпи потепління, викликаного природними факторами. Людство додатково внесло в атмосферу парникові гази, що значно збільшило масштаби змін клімату.
— Проблема не в тому, що клімат змінюється, а в тому, що він змінюється надзвичайно швидко, — приєднується до нашої розмови Віра Балабух, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеоінституту, кандидатка географічних наук. — Через діяльність людини зміни, які раніше ставались протягом століть, нині відбуваються за час життя одного покоління.
Через діяльність людини зміни, які раніше ставались протягом століть, нині відбуваються за час життя одного покоління.
— Якщо порівняти роль людини і природи в процесах цього потепління — якими будуть пропорції?
С. Бойченко:
— Є різні дані. Я дотримуюсь думки, що мова про один до трьох. Тобто дві третини внеску в ці процеси — від діяльності людини.
— Поясніть, будь ласка, що таке парниковий ефект, який і звинувачують у посиленні процесів потепління?
— При парниковому ефекті енергія сонячних променів, відбиваючись від поверхні Землі, не може повернутися у космос. Її затримують молекули різних, а насамперед парникових, газів, — пояснює Сергій Лісовський, доктор географічних наук Інституту географії НАН України. — Внаслідок цього і зростає температура атмосфери та поверхні Землі.
С. Бойченко:
— Так, земна поверхня частково поглинає електромагнітне випромінювання від Сонця, а частково відбиває назад в атмосферу. Парникові гази, які містяться у тропосфері (нижній шар атмосфери планети. — Авт.), перевипромінюють цю енергію у довгохвильовому спектрі й повертають частину назад до земної поверхні. І так декілька разів!
— Які саме гази спричиняють парниковий ефект?
— Основний парниковий газ — це водяна пара, її внесок у потепління — приблизно 60 відсотків, але вона досить мінлива. (До речі, об'єм водяної пари збільшується при нагріванні Землі — Авт.)
Інші парникові гази — це вуглекислий газ, закис азоту, метан, тропосферний озон та фреони. Саме їх кількість в атмосфері збільшена через діяльність людини. При розробці сценаріїв змін клімату враховують саме їх концентрації в атмосфері, а найчастіше прив’язуються до вуглекислого газу (другого за концентрацією в атмосфері).
— Так, найбільше серед антропогенних газів — саме двоокису вуглецю, — каже Євгенія Маруняк, докторка географічних наук Інституту географії НАН України. — Основною причиною зростання викидів СО2, на думку більшості дослідників, є отримання енергії за рахунок спалювання викопного палива (нафти, вугілля, газу). Ще два чинники — це транспорт і сфера будівництва. Мовою цифр: згідно з даними за 2014 рік, електроенергетична та теплоенергетична галузі дають 49,04% викидів СO2. На транспорт припадає до 24%, обробну промисловість та будівництво — 19,96%.
С. Лісовський:
— Сільське господарство, насамперед тваринництво, є потужним джерелом метану. Особливо великих масштабів його викиди сягають у країнах, де є значна кількість великої рогатої худоби (наприклад, в Індії).
С. Бойченко:
— Варто також сказати, що потужним буфером вуглекислого газу є океан, який вбирає його при похолоданні, а при потеплінні додатково викидає в атмосферу, тим самим ще більше підвищуючи її температуру. А джерелом закису азоту є сільське господарство (мова, зокрема, про азотні добрива. — Авт). Щодо метану, то його джерелами також є сміттєзвалища та рисові поля.
— Як розраховують кількість парникових газів у атмосфері?
— Сучасний вміст основних парникових газів в атмосфері, в тому числі CO2, вимірюють в обсерваторії на горі Мауна-Лоа, що на Гаваях, далеко від великих міст та промисловості. А концентрацію парникових газів в атмосфері за 800 000 років учені відновлюють у результаті аналізу складу бульбашок повітря, законсервованих у кернах льоду в Антарктиді й Гренландії. Відновлення ж ходу температури для цих давніх часів здійснюють з допомогою співвідношення ізотопів водню або кисню у льодах.
— Коли рівень концентрації вуглекислого газу почав аж надто зростати?
Є. Маруняк:
— З початку ХХ сторіччя, коли набула значного розвитку промисловість. Суттєве прискорення процесу відбулось у період з 1913-го до 1988 року — приблизно 50 ppm за 75 років, а згодом — за тридцятилітній період (1988 — 2018) — на понад 60 ppm. За даними кліматичної платформи NOAA (Національне управління океанічних і атмосферних досліджень США), показник СО2 в атмосфері ніколи до початку ХХ ст. не перевищував 300 ppm. З того ж часу спостерігалось стабільне зростання, позначене у 2018 році на рівні 408,5 ppm. За останні 150 років людська діяльність спричинила більшу частину всього обсягу зростання парникових газів в атмосфері.
Інфографіка NOAA, що показує темпи зростання вуглекислого газу з роками.
С. Бойченко:
— Додам, що показник ppm, яким вимірюють концентрацію СО2, означає кількість молекул вуглекислого газу в мільйоні молекул атмосферного повітря. А точкою відліку, щодо якої порівнюють вміст концентрації парникових газів в атмосфері, вважають доіндустріальний період (друга половина ХІХ століття). З цього часу вміст CO2 в атмосфері підвищився вже більш ніж на 35 відсотків і дорівнює 415 ppm.
Найбільше СО2 нині викидають Індія, Китай, США, Росія. Утім важливо розуміти: концентрація вуглекислого газу не формується лише над певною територією. Парниковий ефект — глобальний, а викинуті парникові гази одразу ж розносяться та перемішуються в атмосфері.
— Як разом зі зростанням обсягів CO2 збільшувалась температура повітря?
Є. Маруняк:
— За даними NOAA, глобальна річна температура зростала із середньою швидкістю 0,07°C за десятиліття з 1880 року, і більш ніж удвічі перевищує цю швидкість (+0,18°C) з 1981-го. П’ять найтепліших років за період 1880 — 2019-х зафіксовані з 2015 року, а дев’ять із 10 найтепліших — з 2005-го. Тож темпи зростання, як ми бачимо, справді дуже високі й корелюють зі зростанням обсягів світової промисловості.
Зміни глобальної температури з 1880 року. Дані NOAA.
С. Бойченко:
— Загалом середньорічна температура повітря на планеті за останні 150 років уже зросла на 1 — 1,2 градуса.
В. Балабух:
— До слова, підраховано, що зростання середньої температури на одну десяту градуса збільшує теплий період у році на один день.
— А який рівень викидів СО2 в Україні?
Є. Маруняк:
— У 2018 році — 225 Mt (мільйонів тонн). За цим показником ми посідаємо 27-ме місце в світі.
В. Балабух:
— Додам, що в Україні 60 відсотків парникових газів викидає енергетична галузь.
Дякуємо, що прочитали цей тексту газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також текст про те, як окислюються води Тихого океану
