Саме тому багато українських матерів вирішують не вакцинувати свою дитину, пише "Експрес" із посиланням на польське видання Bankier.pl.
Рівень вакцинації в Україні – 70 відсотків
"Ми повинні усвідомлювати, що український графік вакцинації відрізняється від нашого, але також рівень вакцинації знаходиться на набагато нижчому рівні, ніж у нашій країні. Як наслідок, значно зріс приплив людей, які потенційно є носіями вірусних чи бактеріальних інфекцій, до яких ми досі були несприйнятливі. Ми повинні дбати про цю групу мігрантів, незалежно від того, чи є вони громадянами України, чи з інших країн світу, адже все більше і більше з них приїжджають до Європи.
Відомо, що система вакцинації в країнах з нижчими доходами набагато гірша. Тому, щоб не допустити повторення епідемії, з якою ми вже боролися, нам потрібно почати вакцинуватися, підтримувати щеплення, навчати як біженців, так і наших співробітників", – каже Томаш Мацієвський, доктор медичних наук, директор Інституту матері та дитини, в інтерв'ю агентству Newseria.
Урядові дані свідчать, що населення українських переселенців з активним тимчасовим захистом становить майже мільйон осіб. Натомість ЮНІСЕФ вказує, що рівень вакцинації в Україні становить у середньому 70 відсотків, а в Польщі – 90 відсотків. Дані, наведені Інститутом медицини та медицини за 2022 рік, показують, що кожна четверта госпіталізація українських дітей у Польщі була спричинена захворюванням, якому можна запобігти за допомогою вакцинації.
Українці хочуть мати інформацію про щеплення українською мовою
У минулорічному звіті ЮНІСЕФ, Європейського центру профілактики та контролю захворювань (ECDC), Фонду IMiD, Єльської школи медицини та Університету SWPS вказали на низку перешкод для участі українських дітей у планових щепленнях. Найпоширенішою причиною відмови від вакцинації дітей була недостатня поінформованість українських матерів про методику вакцинації в Польщі та пов'язані з нею вимоги.
37% з них не знали, як вакцинувати свою дитину в Польщі. 14% наголосили, що вважають за краще почекати з вакцинацією, поки повернуться в Україну, а більше п'ятої частини – що їх турбує безпека та побічні ефекти вакцинації.
"На основі опитувань, які були зібрані минулого року на групі з понад 300 осіб, виявляється, що існує кілька бар'єрів як з боку медичних працівників, так і з боку мігрантів та біженців від війни у прийнятті рішень про вакцинацію проти інфекційних захворювань. Одним з базових є мовний бар'єр, тобто комунікація, як з боку пацієнта, так і з боку медичного працівника.
Іншими бар'єрами також є різні графіки вакцинації, підхід до вакцинації, небажання, страх перед вакцинацією, але й навігація в системі охорони здоров'я в Польщі, тому що вона дещо інша, ніж у країнах за межами Польщі", – каже Аліція Карні, доктор медичних наук, заступник директора з клінічних питань Інституту матері та дитини.
46% українських матерів наголосили на важливості інформації рідною мовою, а майже кожна п'ята учасниця мала проблеми з розумінням або перекладом карток вакцинації.
Опитування свідчать, що довіра українців до польської системи охорони здоров'я висока. 75% медичних працівників, які взяли участь в опитуванні, відповіли, що вони "переважно довіряють" або "повністю довіряють" медичним працівникам. Найбільш надійними джерелами інформації про щеплення для респондентів з України є: офіційні державні установи охорони здоров'я (74%), лікарі (56%), а також інші батьки з України в Польщі (16%) та соціальні мережі (7%).
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
