Подія: Вчора, 3 травня, українська кіноакадемія визначила переможців кінопремії "Золота Дзига". Цьогоріч церемонія вперше відбулася онлайн.
Деталі: Нагородження кращих митців України відбулося дистанційно, номінанти виходили в ефір за допомогою відеозв'язку. Загалом до участі у кінопремії було подано 88 повнометражних і короткометражних стрічок. Цьогоріч премію вручали у 22 номінаціях. Серед них — дві нові: "Відкриття року" та "Найкращі візуальні ефекти".
Так, "Відкриттям року" цьогоріч став режисер стрічки "Мої думки тихі" Антоніо Лукич. Він із командою також отримав головну нагороду за кращий фільм. Ірма Вітовська-Ванца, виконавиця головної ролі у цьому фільмі, за свою роботу отримала почесну статуетку. Також Лукіч разом із Валерією Кальченко здобули перемогу у номінації "Найкращий сценарій" за стрічку "Мої думки тихі".
Статуетку "Золота Дзига" за найкращу режисерську роботу отримав український режисер кримськотатарського походження Наріман Алієв за драму "Додому / EVGE". Ахтему Сеітаблаєву, який зіграв у стрічці одну з ролей, присудили нагороду за найкращу чоловічу роль.
Ще двійко фаворитів премії — фільми "Захар Беркут" та "Вулкан". Вони мають по три статуетки української кіноакадемії. Зокрема, "Захар Беркут" у доробку тепер має нагороди у категоріях грим (Алла Леонова), костюми (Антоніна Белінська) та найкраща робота художника-постановника (Владлен Одуденко).
Драма "Вулкан" Романа Бондарчука отримала перемоги у номінаціях краща чоловіча роль другого плану (Віктор Жданов), операторська робота (Вадим Ільков) та кращий звук (Борис Петер).
Найкращою жіночою роллю другого плану визнали роботу Наталі Сумської у фільмі "Чорний ворон". Стрічку "Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго" режисерки Надії Парфан назвали найкращим документальним фільмом.
Премією глядацьких симпатій відзначили стрічку "Крути 1918" режисера Олексія Шапарєва. А ось спеціальну відзнаку за внесок в український кінематограф отримала українська акторка Ада Роговцева.
Коментарі: "Усе це говорить про те, що в україні вже є кіноіндустрія. Після двох десятиліть, коли український кінематограф було піддано примусовій ізоляції і просто скинуто в кювет, він зумів вибратися звідти. І завдяки підтримці держави, і через талант та енергію самих кінематографістів, які, зокрема, й згуртувалися в Українську кіноакадемію. Ще років 7-8 тому було годі й мріяти про щось подібне", — пише на своїй сторінці у Facebook український кінокритик Сергій Тримбач.
