28 січня 1992 року Верховна Рада прийняла постанову про Державний прапор України. Зокрема, у ній зазначено, що це прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3. Експерти кажуть — постанови із відомостями про прапор замало. Потрібен закон, в якому слід прописати все найважливіше — від точних відтінків до правил розміщення стяга на адмінбудівлях.
— Ще коли приймали Конституцію України у 1996 році, депутати ніяк не могли ухвалити статтю про державні символи (щоразу не вистачало потрібних для цього 300 голосів) і змогли зробити це, лише пішовши на компроміс — ухваливши статтю у пакеті з питанням про Автономну Республіку Крим (для цього теж, до речі, ніяк не вистачало 300 голосів), — каже Олександр Марусяк, експерт із конституційного права Центру політико-правових реформ.
— І ось тепер 300 голосів потрібні були б і для окремого закону про Державний прапор України, — каже Андрій Магера, заслужений юрист України. — Норма про таку кількість голосів виникла як компромісна умова під час прийняття Конституції у 1996 році. Тоді, до речі, частина комуністично налаштованих депутатів погодилася голосувати за основний закон країни в цілому, зокрема й за державну символіку, з умовою, що різновидів герба буде два — малий та великий.
— А що нині стоїть на заваді прийняттю закону про Державний прапор України?
— Наразі в Україні з-поміж державних символів прийнято лише закон про Державний гімн України. Це сталося в часи президентства Леоніда Кучми. Закону ж про Державний прапор та Державний герб немає. Нардепи минулих скликань намагалися внести спільний законопроект про державні символи — хотіли прописати в одному законі нюанси щодо прапора, герба та гімну. Утім це стало недоліком — адже, коли в одному законі поєднуються всі державні символи, зібрати для нього 300 голосів проблематично. Дехто з нардепів висловлювався проти закону про Державний прапор, мовляв, щодо нього є відповідна постанова Верховної Ради. Утім Конституція передбачає, що про державні символи мають бути не постанови, а власне закони. Тож закони про державну символіку обов’язково потрібно ухвалити. Чому цього не зроблено? Я бачу лише одну причину — брак у представників української влади державницького мислення та політичної далекоглядності. Коли немає розуміння значення державних символів для країни — то й питання законів про це припадає пилюкою.
Коли немає розуміння значення державних символів для країни — то й питання законів про це припадає пилюкою.
О. Марусяк:
— Варто знати, що, відповідно до пункту 24 статті 85 Конституції України, питання “встановлення державних символів України” належить до повноважень Верховної Ради.
— Хто мав би подати законопроект про Державний прапор?
А. Магера:
— Конституція не визначає, хто саме має подати такий документ на розгляд парламенту. Є загальний перелік суб’єктів права законодавчої ініціативи — президент, Кабмін, нардеп. Але з огляду на те, що президент має статус глави держави, гаранта державного суверенітету України та дотримання Конституції, було б найбільш доречно, якби саме він подав до Верховної Ради відповідний законопроект.
— Що мало б бути прописано в законі?
— У ньому повинен бути, зокрема, опис Державного прапора України: співвідношення довжини до ширини, чітко вказані кольорові відтінки. Інша важлива частина закону — спосіб використання прапора. Документ має детально визначати, коли, з якої нагоди, у яких і на яких приміщеннях його слід вивішувати. Варто вказати, приміром, що Державний прапор не може використовуватись як символ окремих адміністративно-територіальних одиниць. А також — що Державний прапор не може висіти нижче від прапора міської громади. За порушення приписів цього закону треба передбачити відповідальність.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також історію меча Петра Сагайдачного
