Гетьман отримав цей меч у подарунок від королевича Речі Посполитої Владислава. Така зброя була найвищою військовою нагородою. Тепер менша копія меча зображена на беретному знаку української морської піхоти.
“Петро Сагайдачний уславився своїми морськими десантними операціями, тому цілком логічно, що від 2018 року його меч став одним із символів сучасної морської піхоти України, — розповідає військовий історик Василь Павлов. — Також ім’я славетного козацького лідера мають флагман нашого флоту фрегат “Гетьман Сагайдачний” та Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного”.
— Які ще заслуги Сагайдачного ввійшли в історію?
— Він був полководцем, який перетворив Військо Запорізьке Низове на потужну військово-політичну силу. У першій чверті XVII століття саме під його командуванням запорожці здійснили десятки успішних морських походів, коли їм підкорилася не одна ворожа фортеця.
Петро Сагайдачний уславився не тільки морськими походами — на його рахунку також успішні військові кампанії на суходолі. Так, улітку-восени 1618 року козацькі загони, які очолював Сагайдачний у складі війська Речі Посполитої, брали участь у поході на Москву. На шляху до неї козаки захопили багато ворожих міст і фортець. Козацьке військо дійшло до мурів Москви й розпочало штурм міста, але через прорахунки польського командування не змогло ним повністю заволодіти.
— За що Сагайдачний отримав від королевича меч як військову нагороду?
— За перемогу у битві під Хотином 1621 року. Османська імперія тоді прагнула загарбати території Речі Посполитої, якій на той час належали й українські землі. Ці плани були зруйновані саме внаслідок поразки турецького війська у багатоденній виснажливій битві під Хотином восени 1621 року.
Турецька армія чисельністю майже 200 тисяч прибула під Хотин на початку вересня. Ще близько 50 тисяч воїнів привів кримський хан. Для порівняння — польсько-литовсько-козацьке військо мало лише 90 тисяч вояків. Та все ж воно вдало відбивало численні наступи османів, а іноді навіть контратакувало їх.
А згодом козацькі полки перейшли до активних наступальних дій — 12 вересня війська Сагайдачного завдали раптового потужного удару по ворожих позиціях. Утім пасивні дії поляків завадили добити противника. Та вже за два тижні козаки провели останній у цій кампанії наступ на турецькі позиції, зламали опір противника і змусили його панічно втікати. 2 жовтня Осман II попросив миру, а 8 жовтня підписав мирний договір, за яким, зокрема, зобов’язувався не чинити грабіжницьких нападів на українські землі.
Я не применшую відвагу та військову вправність польсько-литовського війська, але перемога у цій битві насамперед є заслугою керівництва гетьмана Сагайдачного. Так вважав і королевич Владислав, який вручив козацькому отаману одну з найвищих на той час військових відзнак — нагородний меч.
— Розкажіть, будь ласка, більше про цю нагороду.
— Такий меч не використовували у бою. Його сталевий клинок має 96,7 сантиметра завдовжки і прикрашений латинським написом VLADISLAVS + Konasevicio Koszovio ad Chocimum contra Osmanum (“Владислав (у дар) Конашевичу кошовому під Хотином проти Османа”), який виконано золотом. Руків’я меча оздоблене діамантами і прикрашене золотою та срібною насічками. На захисному щитку руків’я меча відтворено біблійну сцену про суд царя Соломона. Цей меч фактично змонтований з двох окремих різночасових елементів — клинка XV та ефеса XVI століть.
— Незадовго після битви під Хотином гетьман помер. Яка доля спіткала його нагороду?
— Є припущення, що хтось з багатих польських шляхтичів викупив меч і повернув до Речі Посполитої. І лише у 1996 році його віднайшов український історик Тарас Чухліб у сховищі Краківського музею князів Чарторийських, де він дотепер зберігається.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також інтерв'ю з письменником Артемом Чехом
