Генсек НАТО Марк Рютте оголосив про запуск місії “Балтійський вартовий” (Baltic Sentry), що патрулюватиме у Балтійському морі. Місія передбачає використання кораблів, літаків і дронів для стеження за ситуацією. “Ми застерігаємо за собою право, відповідно до міжнародного законодавства, вживати заходів проти будь-яких суден, які причетні до обходу санкцій і загрожують нашій безпеці, інфраструктурі та навколишньому середовищу”, — заявили лідери країн — членів НАТО.
Нагадаємо, лише з минулої осені сталося щонайменше три випадки пошкодження кабелів у Балтійському морі. А саме — між Швецією і Литвою, Німеччиною і Фінляндією, а також між Фінляндією і Естонією. Ці інциденти розслідують. Щонайменше до одного з них може бути причетний корабель, пов’язаний із російським тіньовим флотом. Що ж відбувається на Балтійському морі?
— Країни НАТО мали б створити місію з патрулювання ще у 2022 році, щонайпізніше — у 2023-му, коли відбулися перші диверсії на дні Балтійського моря, — каже президент Центру глобалістики “Стратегія XXI” Михайло Гончар. — Маю на увазі підрив газопроводів “Північний потік” у вересні 2022-го і пошкодження газогону Baltic Connector та лінії оптоволоконного зв’язку між Фінляндією і Естонією у жовтні 2023-го. Тоді в ЄС та НАТО занервувалися, але зосередилися на вивченні ситуації: “А що це було? Може, випадковість”. Були натяки на росіян. Однак російська реакція вписувалася у формат “А ви доведіть”. Публічно довести причетність РФ до цих двох інцидентів досі не вдалося. Хоча неофіційно картина, думаю, була зрозуміла.
Коли вже у листопаді минулого року були пошкоджені два потужні кабелі оптоволоконного зв’язку між Фінляндією і Німеччиною та між Швецією і Литвою, а потім, на Різдво, стався розрив енергетичного кабелю між Естонією і Фінляндією, стало очевидним, що це не випадковість, а зловмисні дії, замасковані під випадковий інцидент. У НАТО нарешті зрозуміли, що Росія перейшла до диверсійних дій, до війни проти Альянсу на Балтійському театрі воєнних дій. Тому вирішили посилити контроль за морським простором і запустити місію “Балтійський вартовий”.
— Бачимо, що Росія намагається завдати шкоди державам демократичного табору, які допомагають Україні, — додає експерт з міжнародного і європейського права Вадим Трюхан. — Зусилля Кремля зі заподіяння такої шкоди уже сягнули Балтійського моря. Факт знищення кабелів зв’язку та зазіхання на газопроводи спонукав європейців, зокрема країни, які мають вихід до Балтійського моря, нарешті діяти. Вони допустили таку ситуацію і зазнали багатомільйонних збитків. Тепер у НАТО вирішили працювати проти людей, яких наймає Кремль, щоб дошкуляти європейським країнам, так само, як колись працювали проти сомалійських піратів.
— Чого домагається Росія, вдаючись до диверсій на Балтійському морі?
● М. Гончар:
— У Кремлі бачать, що НАТО залишається альянсом переляканих. Тому й далі залякують. До речі, торік наприкінці жовтня в Москві презентовано книжку “Від стримування до залякування”. Ідеться про рекомендації Кремлю щодо того, як використовувати ядерний шантаж проти Заходу. Розписано поетапні заходи, яких варто вжити ще до застосування ядерної збої і які начебто мали б стримати західну “агресію” проти Росії. Серед цих пунктів є такі: “збивати американські розвідувальні безпілотники”, що вже було у 2023 році над Чорним морем, “завдавати ударів по аеродромах та місцях складування зброї і боєприпасів для України на території сусідніх із нею країн НАТО”, “вражати сили НАТО, якщо вони раптом з’являться на території України”, а також “переривати кабелі зв’язку в Балтійському морі”.
● В. Трюхан:
— Що гірше у державах, які Кремль розглядає як опонентів своєму режиму, своєму укладу життя, своїм цінностям, то краще для нього. Завдання Росії — допікати, завдавати шкоди, вносити сум’яття, дестабілізувати ситуацію усюди, куди дотягаються її руки. Це — гібридна війна проти НАТО.
Росіяни вже завдали європейцям величезних збитків. Коли ми говоримо про пошкоджені кабелі зв’язку, то це сотні мільйонів доларів. Коли говоримо про газопроводи і нафтопроводи — це десятки мільярдів доларів. Коли говоримо про видобувні платформи — це сотні мільярдів доларів.
— Чи можуть події на Балтійському морі перерости у пряму конфронтацію між Росією і НАТО?
● М. Гончар:
— Оскільки у НАТО панує такий собі антиескалаційний підхід, то навряд чи на щось рішуче в європейських столицях відважаться. Але може статися непередбачуване — скажімо, бойове зіткнення.
До речі, торік був випадок (німці спочатку його приховували, а потім повідомили), коли німецький патрульний гвинтокрил підлетів до російського танкера, який ішов із території РФ до Данської протоки і віз вантаж скрапленого газу. Тоді корвет, який рухався поряд зі судном, почав стріляти по гелікоптеру сигнальними ракетами. Звісно, сигнальна ракета — це не кулемет і не зенітна установка, але все одно такого не мало б бути. Якби десь поблизу був якийсь американський корабель і росіяни стали б стріляти не сигнальними ракетами, а бойовими, то міг би спалахнути конфлікт.
● В. Трюхан:
— Ризики, що провокації Росії можуть перерости у відкрите протистояння, були, є і будуть. Я навіть дивуюсь, що досі, попри провокації росіян, цього не сталося. Пригадую, 2015 року турки збили російський літак, коли той залетів у зону, яку вони охороняли. Найімовірніше, так сталося через помилку пілота. Але Туреччина, не вагаючись, збила літак. Не розумію, чому досі жодна російська ракета, жоден безпілотник, що перетнули повітряний простір НАТО, не був збитий. Очевидно, країни Альянсу щосили намагаються уникнути прямого протистояння з Росією і не дати їй приводу.
