Безпрецедентна перемога пропрезидентської партії забезпечила їй можливість не шукати спілки з іншими політичними силами, що пройшли до Верховної Ради. Однак усе ж таки ширяться чутки, що об’єднання можливе. Серед кандидатів на таку дружбу — партія "Голос".
Більше про це — у розмові з Андрієм Миселюком, директором Інституту соціально-політичного проектування, Олександром Солонтаєм, політекспертом, і Михайлом Басарабом, кандидатом політичних наук.
"Представники партії "Слуга народу" не приховують, що певні перемовини щодо об’єднання тривають, — каже Михайло Басараб. — Хоча й для того, щоби сформувати більшість, наділену правами коаліції, та уряд, чисельно партії "Слуга народу" не потрібен ніхто".
— То навіщо їм домовлятися з кимось, зокрема з "Голосом"?
— Залучення до коаліції "Голосу" або й кількох політичних сил можна розглядати як технологічний крок — для того, щоби підвищити легітимність нової влади. Якщо в коаліції буде кілька партій, це сформує враження, ніби там існує плюралізм думок. А це важливо і для України, і для наших міжнародних партнерів.
До того ж партія "Голос" — політична сила, яка має ви- соку підтримку в Західній Україні. Це може цікавити Зеленського і його команду як доказ того, що нова влада представляє інтереси українців з усіх регіонів.
З іншого боку, кілька учасників коаліції — це також можливість розділити відповідальність за кризові явища і негативні події, які можуть відбуватися внаслідок рішень парламенту.
А. Миселюк:
— На мою думку, ймовірність об’єднання цих політичних сил нульова. Ще коли не були встановлені результати виборів, керівні фігури партії "Слуга народу" казали, що їм нема сенсу з кимось домовлятися.
Дехто ймовірність об’єднання аргументує потребою розділити відповідальність. Гадаю, такий сценарій може лише бути планом "Б", який реалізовуватимуть аж тоді, коли настануть перші складнощі для "Слуги". Тоді партійне керівництво шукатиме цапа-відбувайла. Але чи погодиться Святослав Вакарчук на таке, не отримавши жодних реальних важелів впливу?
Я переконаний, що в нас буде влада, яка одноосібно вирішуватиме всі питання.
Партії Вакарчука та Зеленського різні, але точки дотику в них є.
О. Солонтай:
— Гадаю, об’єднання можливе через те, що партії Зеленського можуть бути цікаві кадри "Голосу".
Я впевнений, що результативна співпраця між фракціями буде. Позитивний результат можливий не тільки в коаліції. "Голос" може стати цивілізованою конструктивною опозицією.
— Які плюси і мінуси ймовірного об’єднання?
— Для Вакарчука воно може стати можливістю втілити свою програму, а також отримати певну кількість посад — наприклад віцеспікера, двох-трьох міністрів, віцепрем’єра, місця голів комітетів. Мінусом може стати зниження рейтингу Вакарчука, адже частина його виборців поставиться до такого кроку негативно.
М. Басараб:
— У разі такого об’єднання для "Голосу" більше ризиків, ніж здобутків. Істотно впливати на політику Зеленського партія не зможе, а нести відповідальність доведеться.
Закони ухвалюються більшістю голосів, а фракція "Слуга народу" має їх достатньо. Тому в усіх принципових питаннях президентська фракція, найімовірніше, ігноруватиме думку інших учасників коаліції. За таким самим принципом буде сформовано уряд, коли учасникам з інших фракцій виділять неважливі посади, які не дадуть можливості впливати на політику загалом. Залучення ще когось — суто іміджевий крок, який ніяк не вплине на діяльність новообраної влади.
— Чи мають "Голос" і "Слуга народу" точки дотику?
О. Солонтай:
— Партії Вакарчука та Зеленського різні, але точки дотику в них є. Наприклад, співпраця між ними можлива в земельній сфері, у питаннях реформи освіти, самоврядування.
М. Басараб:
— Гадаю, їх об’єднує те, що популярність цих партій сформувалася лише на особистій відомості їхніх лідерів — коміка і співака. А ще основний меседж "Голосу" і "Слуги народу" — необхідно ламати все старе і будувати нове, потрібно, щоб у політиці з’явилися нові обличчя.
Читайте також про особливий статус депутата в Україні, ризики його скасування та закордонну практику.