Збройне протистояння між регулярною армією і Силами швидкого реагування (RSF) розпочалося 15 квітня. Причина — заплановане входження останніх до регулярної армії, що було умовою угоди про повернення Судану до цивільного правління. Це вже третя спроба держперевороту в цій африканській країні за останні чотири роки. Іноземні держави почали евакуацію з Судану своїх дипломатів та громадян.
Минулої неділі у столиці Судану Хартумі Сили швидкого реагування атакували в’язницю “Копер”, де утримували експрезидента Омара аль-Башира, на котрого Міжнародний кримінальний суд видав два ордери на арешт. Башир майже три десятиліття правив Суданом. Політик скористався ситуацією і втік з в’язниці. Що відбувається в Судані і хто підігріває там конфлікт?
— Армією Судану командує генерал Абдель Фаттах аль-Бурхан, а спецпризначенцями — генерал Мохамед Хамдан Дагало, — каже Ілія Куса, експерт з міжнародної політики Українського інституту майбутнього. — За президентства Омара аль-Башира вони були союзниками, а тепер борються за політичну владу. Два генерали не змогли домовитися про те, яку роль вони відіграватимуть в новій політичній системі Судану після передачі влади від військових цивільним, і ситуація вийшла з-під контролю. Протистояння між ними триває ще від 2019 року, після того, як усунуто від влади президента Омара аль-Башира.
— Яка роль Росії у цьому конфлікті? Яку сторону вона підтримує?
— У Москви як з армією, так і з RSF налагоджено відносини. Кремль не псуватиме їх задля підтримки однієї зі сторін, тим більше, не зрозуміло, хто вийде переможцем з цього протистояння.
Хоч у Росії є певна група еліт, пов’язаних з діяльністю ПВК “Вагнер” у суданському регіоні Дарфур. Неофіційний керівник ПВК Євген Пригожин має зв’язки з RSF, тому схиляється саме до їх підтримки. За даними західних ЗМІ, “Вагнер” забезпечує ракетами сили швидкої підтримки Судану, з якими має зв’язки у сфері розвідки та видобутку золота. Із Судану воно контрабандою вивозилося в Сирію, а звідти — до Росії. Кремль дуже зацікавлений у збереженні впливу на Судан. На початку лютого в рамках африканського турне в країну приїздив головний дипломат РФ Сергій Лавров.
— Чи може до влади в Судані повернутися Омар аль-Башир і що могло б покласти край бойовим діям у цій країні?
— Ні, у Омара аль-Башира дуже низька внутрішня та зовнішня легітимність. На нього видано два ордери на арешт Міжнародним кримінальним судом Гааги. Край конфлікту покладе або перемога однієї зі сторін, або ж зовнішній тиск. Може спрацювати міжнародна дипломатія з гарантіями для обох сторін. Без цього ніхто не складе зброю. Два генерали можуть укласти перемир’я й домовлятися про перерозподіл влади у країні. Але це може статися лише після того, як обидві сторони зрозуміють, що зайшли у глухий кут.
