Наміри України приєднатися до Північноатлантичного альянсу спровокували вторгнення Росії — таку думку висловив обраний президент Америки Дональд Трамп. “Я вже двадцять років чую, що якщо Україна піде до НАТО, це буде реальною проблемою для Росії. Я чув це тривалий час. Думаю, саме тому ця війна розпочалася”, — заявив він.
Водночас Трамп певен, що Джо Байден не мав обіцяти Києву членство в Альянсі. “Байден постійно говорив неправильні речі, і одна з неправильних речей — він сказав, що Україна піде до НАТО... Коли я чув, що він говорить, я думав: цей хлопець почне війну”, — зазначив Дональд Трамп.
— То чи справді Росія напала на Україну через наше бажання приєднатись до Північноатлантичного альянсу?
— Таку думку я чув не раз, навіть від міжнародних експертів, але це зовсім не так, — каже соціолог, доктор філософських наук Володимир Паніотто. — Україна подавала заявку на отримання Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) у 2008 році, але нам західні партнери відмовили. Саме тому, що зважали на інтереси Росії. І з 2010 року до 2014-го, до анексії Криму, в нас на законодавчому рівні був закріплений позаблоковий статус, що фактично означало відмову України від інтеграції до НАТО. Такий закон “пропхав” Янукович.
Варто говорити й про те, що перспективи нашого вступу до агресії Росії у 2014 році були зовсім нереалістичними. Чому? Бо суспільство було категорично проти цієї ідеї.
— Яка частка населення на той час виступала за членство України в Альянсі?
— До 2014 року лише 15 — 20% українців підтримували наш вступ до НАТО. Більшість політиків навіть не додавали цей пункт до своїх виборчих програм, оскільки він був непопулярним. Крім того, Путін на той час мав велику популярність в Україні. Позитивно ставилось до нього приблизно 60% населення, тоді як найпопулярніші українські політики, зокрема Тимошенко і Янукович, напередодні президентських виборів 2010 року мали підтримку не більш як 30%.
Позитивне ставлення українців до Росії було ще вищим — близько 90%. Це робило вступ до НАТО, з погляду громадської підтримки, майже неможливим. Нагадаю, що питання НАТО не було вимогою протестувальників під час Революції Гідності 2013 — 2014 років. Навіть вступу до ЄС вимагала значно менша кількість протестувальників, ніж забезпечення гідності та справедливості.
— Хибна й теза Трампа про те, що Байден обіцяв нам членство у НАТО, — додає експерт-міжнародник Вадим Трюхан. — Байден ніколи цього не робив. Він підтримав консенсус держав — членів Альянсу стосовно того, що Україна одного дня приєднається до НАТО. Разом з тим був одним з найбільших скептиків набуття Україною членства в Альянсі протягом його перебування у Білому домі. А коли почалася війна, Байден за підтримки Німеччини й низки менш потужних держав — членів НАТО заблокував навіть надання нам запрошення до блоку, що, як відомо, не рівноцінно членству.
Путін напав на Україну не тому, що вона прагнула в НАТО, а для того, щоб отримати вплив на пів світу. Вторгненням в Україну він намагався змусити Захід, передусім США, до перемовин стосовно новітнього поділу сфер впливу у світі.
— Чи можна вважати, що бажання України вступити до НАТО стало реакцією на російський напад?
● В. Паніотто:
— Саме так. Ситуація кардинально змінилася після анексії Криму Росією. Цей акт агресії зумовив значне зростання підтримки вступу України до НАТО серед населення — на той час уже 48% були за приєднання до Альянсу. Нині ж вступ до НАТО підтримує майже 90% українців.
● В. Трюхан:
— Тут постає питання, чи Трамп не розуміє цього, чи він вдає, що не розуміє. Якщо вдає, що не розуміє, то це ще пів біди. Такі висловлювання Трампа можна трактувати як певне загравання з Путіним для того, щоб посадити його за стіл перемовин. Але якщо Трамп цього не розуміє, то це вже велика проблема. Передусім для нас, бо це означає, що Україна для Трампа — така собі розмінна монета в його намаганні досягти якихось політичних чи корпоративних інтересів.
