9 жовтня кандидати на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури мали пройти практичне завдання. До визначеної дати було виконано всю протокольну та підготовчу роботу. Втім засідання вкотре не відбулося через те, що забракло кворуму. Така легковажність неабияк обурила міжнародних партнерів України.
“13 жовтня минув рік після проведення першого засідання комісії, яка досі не спромоглася обрати керівника антикорупційного органу, — каже виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик. — За цей час комісія оголосила конкурс та зареєструвала претендентів, які вже склали іспити зі знання норм законодавства та логічного мислення, а також пройшли співбесіди і перевірку на поліграфі. За їх результатами на посаду очільника САП та заступника залишилося лише два кандидати-фіналісти: Олександр Клименко — старший детектив НАБУ, який має понад 10 років професійного стажу, та Андрій Синюк — прокурор Офісу генерального прокурора, який загалом пропрацював в органах прокуратури понад 10 років.
Останній етап конкурсу можна провести менш ніж за день. Він полягає у написанні практичної роботи з вирішення різноманітних ситуацій, яку згодом має проаналізувати комісія, та фінальної співбесіди. Утім члени комісії тягнуть час”.
— Нагадайте, хто входить до комісії?
— Орган складається з 11 осіб: чотирьох представників Ради прокурорів та сімох делегатів Верховної Ради. Оскільки голосування відбуваються за формулою 5+2, то для ухвалення рішень “за” мають бути п’ять делегатів від парламенту та два — від Ради прокурорів. Утім у суботу Олена Бусол, Андрій Гуджал та Євген Соболь не прийшли, отож не було кворуму.
— Що відомо про відсутніх представників парламенту?
— Олена Бусол — полковниця МВС у відставці. Нині завідувачка кафедри у Таврійському національному університеті імені В. Вернадського. Свого часу в інтерв’ю вона наполягала, що і близько не допускала б “грантоїдів” (недержавні організації та особи, які існують на гранти інших держав. — Авт.) до справи протидії корупції.
Андрія Гуджала делегувала фракція “Опозиційна платформа — За життя”. Він — керуючий партнер адвокатського об’єднання, раніше працював у Генпрокуратурі, але був звільнений восени 2019 року, коли почалося очищення прокуратури. Ймовірно, через відмову від проходження атестації або її непроходження. Тепер оскаржує своє звільнення.
Євгена Соболя обрали представники “Слуги народу”. Він — доктор юридичних наук, професор Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені В. Винниченка. З огляду на наукові публікації Соболя, сфера його наукових інтересів обмежується правами осіб з інвалідністю, адміністративним і лише частково кримінальним правом.
— Чому комісія затягує з обранням керівника САП?
— Бо тоді важливі рішення ухвалює генпрокурорка Ірина Венедіктова, яка раніше називала себе “заступницею президента зі справедливості”. Стан підвішеності цілковито вдовольняє владну верхівку, яка може контролювати діяльність органу. Утім маємо розуміти: лише обрання очільника і його заступника зможе посприяти ефективній та більш незалежній роботі всієї антикорупційної інфраструктури.
— Як на зрив конкурсу відреагували міжнародні фахівці?
— Представники ЄС та США вже висловили своє обурення, заявивши, що дуже розчаровані незрозумілими і невиправданими затримками в обранні керівника органу, а зупинка процесу відбору підриває роботу антикорупційних органів, створених Україною та її міжнародними партнерами.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, що криється за новою газовою угодою Росії та Угорщини
