З європейських країн до цього органу ввійшли Албанія, Болгарія, Франція та Нідерланди. Намагання Москви обійти Албанію та Болгарію і посісти одне з місць, зарезервованих для держав Східної Європи, виявилися марними.
Чому Росія так прагнула повернутися до органу, з якого її витурили 2022 року? Про це — в розмові з юристкою Регіонального центру прав людини Катериною Рашевською.
— Які функції Ради ООН з прав людини?
— Це орган, який моніторить і захищає права людини на території 193-х держав, видаючи періодичні звіти та рекомендації. На час повномасштабного вторгнення Росія входила до Ради ООН з прав людини. 7 квітня 2022 року, після викриття на деокупованих територіях України широкомасштабних та систематичних звірств РФ, членство її в цьому органі було призупинено.
Кожні три роки Генасамблея ООН частково переобирає членів Ради. Крім збалансованого географічного представництва (Африка — 13 місць, Азійсько-Тихоокеанський регіон — 13 місць, Латинська Америка та Карибський басейн — 8 місць, Західна Європа — 7 місць та Східна Європа — 6 місць), до уваги беруть внесок держав-кандидатів у заохочення та захист прав людини.
Цього літа в кулуарах ООН російські дипломати активізували зусилля щодо поновлення участі в діяльності Ради з прав людини. Новина про можливе переобрання РФ викликала значне обурення як на рівні деяких країн, так і з боку неурядових організацій, низка з яких надіслала до ООН заяви з вимогою не допустити повернення Росії до органу.
— Що дає країні членство в цьому органі? Чому Росія так хотіла повернутися до його складу?
— Очевидно, прагнення РФ були зумовлені бажанням збільшити кількість наявних міжнародних майданчиків для поширення “альтернативної версії” подій, які відбуваються в Україні, зокрема в контексті широкомасштабних порушень прав людини. Деякі з цих порушень сягають порога міжнародних злочинів. Тож, поширюючи власні наративи всередині Ради з прав людини, Росія могла спробувати уникнути міжнародної відповідальності. До того ж цьогорічна зміна складу органу була для РФ шансом створити альтернативну Заходу коаліцію держав.
— Що завадило Росії поновитися у складі Ради? I чи може вона зробити це у перспективі?
— Кандидатура РФ була відхилена через зневагу, яку демонструє ця держава до основоположних прав та свобод людини не лише в Україні, а й на власній території. Це підтверджено численними звітами міжнародних урядових та неурядових організацій.
Стверджувати, що Україні вдасться протистояти поверненню РФ у наступні роки, важко. Натомість ми можемо згуртувати міжнародну спільноту навколо ідеї можливості поновлення членства РФ лише за певних умов. Такою умовою може стати, наприклад, розробка та імплементація єдиного юридичного механізму повернення депортованих або примусово переміщених до РФ українських дітей.
