Парламентська асамблея Ради Європи цього тижня обрала нового президента. Ним став бельгійський сенатор Гендрік Дамс, який змінив на цьому посту швейцарку Ліліан Морі Паск’є.
— Дамс обійняв цю посаду за квотним принципом, замінивши представника соціалістів, — уточнив Євген Магда, директор Інституту світової політики. — Адже кожні два роки в ПАРЄ голови від кожної політичної групи змінюють один одного.
— Дотепер Гендрік Дамс очолював в ПАРЄ політичну групу Альянсу лібералів та демократів за Європу (ALDE), — розповідає дипломат Вадим Трюхан, голова правління ГО “Європейський Рух України”. — Дамс — колишній член Палати представників Бельгії і член міської ради Левена, а з 2007 року — член бельгійської делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи, працював у різних комітетах ПАРЄ. Але варто зазначити, що він не брав участі у голосуванні за українсько-російські питання.
— За які саме?
В. Трюхан:
— Зокрема, за оскарження повноважень делегації Росії в ПАРЄ у 2015 році. Тоді він не віддавав свого голосу ані за, ані проти українських пропозицій. Також не голосував за більшість резолюцій щодо Криму та Донбасу. Торік, коли вирішувалося питання повернення Росії до ПАРЄ, Дамс під час голосування утримався.
— Чи може новий президент ПАРЄ, з огляду на це, підігрувати Росії?
Є. Магда:
— Досвід колишнього президента ПАРЄ Педро Аграмунта, котрого у 2017 році змусили піти у відставку через його візит до Сирії разом з делегацією російських депутатів, змусить Гендріка Дамса подумати, чи варто порушувати писані і неписані норми регламенту ПАРЄ.
В. Трюхан:
— Рішення в ПАРЄ ухвалюють держави-члени. У президента ПАРЄ обмежений інструментарій впливу. Зрештою, будь-яким спробам Дамса підігрувати Росії може завадити українська делегація, котра повернулася в ПАРЄ, а українець Олександр Мережко став віцепрезидентом ПАРЄ.
— Які функції віцепрезидента?
— Загалом у ПАРЄ близько 20 віцепрезидентів. Українців не вперше обирають на цю посаду. Вони мають повноваження вести засідання ПАРЄ. Цим і займатиметься Олександр Мережко — доктор юридичних наук, фахівець у галузі міжнародного права, нещодавно обраний головою комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.
— Наскільки сильні на сьогодні в ПАРЄ антиросійські настрої?
В. Трюхан:
— Якщо порівнювати з настроями, котрі були в ПАРЄ в 2014 — 2017 роках, то щораз більше депутатів, які вже не такі стійкі у підтримці українських рішень. Думаю, ця тенденція залишатиметься й надалі. Це загальний європейський тренд. Скажімо, демарші, котрі намагалася зробити днями українська делегація, підтримало лише кількадесят осіб. Це свідчить про те, що антиросійські настрої в ПАРЄ слабшають.
Є. Магда:
— А як на мене, у ПАРЄ тепер спостерігається певний паритет між проросійськими та антиросійськими силами. На нашому боці ті держави, котрі відчувають реальну загрозу від Росії, — країни Балтії, Велика Британія, Грузія, Польща, вони й далі будуть намагатися протидіяти Кремлю. З огляду на повернення російської делегації в ПАРЄ, Україна зробила правильно, що також повернулася. Адже нам потрібен майданчик, де українська делегація буде доносити до європейських політиків свою думку.
Дякуємо, що прочитали цей тексту газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
До вашої уваги також інтерв'ю з новим керівником Інституту національної пам'яті