Володимир Зеленський визначився, хто буде його найближчим оточенням. Посаду глави АП він віддав Андрієві Богдану. Заступниками очільника президентської адміністрації стали Руслан Рябошапка, який був заступником міністра юстиції в уряді Арсенія Яценюка, а згодом членом НАЗК, а також Сергій Трофімов, Юрій Костюк та Кирило Тимошенко з команди “95 кварталу”.
Посади помічників Президента дісталися директорові “Студії “Квартал-95” Сергієві Шефіру та юристові Андрієві Єрмаку. Пост радника глави держави отримав Михайло Федоров, який був керівником діджитал-стратегії у кампанії Володимира Зеленського, а представника Президента у Верховній Раді — юрист Руслан Стефанчук, якого називають ідеологом партії “Слуга народу”.
Щодо кадрових призначень у сфері президентської відповідальності, то наразі Володимир Зеленський визначився з кандидатурою на посаду начальника Генштабу — головнокомандувача Збройних сил України генерал-лейтенанта Руслана Хомчака, який досі очолював штаб Сухопутних сил ЗСУ. І призначив заступником голови Служби безпеки України й начальником Головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю СБУ Івана Баканова, керівника “Студії “Квартал-95” та лідера партії “Слуга народу”. Секретарем РНБО Зеленський призначив Олександра Данилюка.
Кадрову політику Президента Зеленського аналізуємо разом з Русланом Бортником, директором Українського інституту аналізу і менеджменту політики, та Андрієм Юсовим, співголовою ради Інституту національних інтересів.
— Що можете сказати про призначення у керівництві президентської адміністрації?
Р. Бортник:
— Перші призначення Зеленського свідчать про намагання знайти баланс між інтересами його найближчого оточення, з одного боку, західних партнерів — з другого, та груп впливу, які допомагали йому стати президентом, — із третього.
Саме тому ми бачимо в команді представників “95 кварталу”, тобто людей, яким довіряє Президент, фігури на кшталт Руслана Рябошапки, Олександра Данилюка, котрі мають авторитет на Заході, чи Андрія Богдана, якого називають адвокатом Коломойського. Звичайно, людина з таким досвідом пов’язана з багатьма групами впливу в епоху Кучми, Ющенка та Януковича.
А. Юсов:
— Мін’юст стверджує, що Богдан як особа, котра обіймала посаду Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики за часів президентства Віктора Януковича, підлягає люстрації. Загалом перемогло бажання Зеленського призначати на посади своїх людей, добре знаних і перевірених у бізнесі. Така логіка не нова. Нею керувалися і попередні очільники держави.
— Як розцінюєте призначення Руслана Хомчака начальником Генштабу та Івана Баканова заступником голови СБУ?
Р. Бортник:
— Хомчак — генерал із бойовим досвідом. 2014 року активно співпрацював з організаторами добровольчих батальйонів, з дніпропетровською політичною групою. Важко однозначно оцінити його роль в Іловайській трагедії, але Хомчак — єдиний генерал, який був під Іловайськом.
А. Юсов:
— А в мене більше запитань викликає делегування на посаду заступника голови СБУ Івана Баканова — екс-лідера партії “Слуга народу” та бізнес-партнера Зеленського. Не знаємо мотивації такого призначення. Хай там як, але перші призначення свідчать про те, що в команди чинного Президента дуже коротка лава запасних.
— Чи можна, з огляду на це, сподіватися, що на посади генпрокурора, голови Служби безпеки, міністрів оборони та закордонних справ потраплять професіонали?
Р. Бортник:
— Президентові потрібно мати підтримку парламенту, щоб призначити генпрокурора, керівників Міноборони, МЗС, СБУ, НБУ. У Зеленського вже заявили, що не подаватимуть пропозицій на ці пости, поки не буде сформовано нову коаліцію. Зрозуміло, що багато із зазначених посад стануть предметом торгів у новому парламенті. Тобто тут усе залежатиме від того, який результат партія Президента отримає на виборах, і компромісу з можливими партнерами по коаліції.
Радимо також прочитати текст про Андрія Богдана — юриста, який став головою АП.