Які гучні обіцянки у кандидатів у президенти, пише газета Експрес. "Тарифи на газ для населення буде знижено вдвічі" — у цьому запевняє виборців лідерка “Батьківщини” Юлія Тимошенко. Лідер Соціал-демократичної партії Сергій Каплін обіцяє, що "в разі перемоги знизить тарифи на блакитне паливо в чотири рази, підвищить зарплати й пенсії та створить 5 мільйонів робочих місць".
Схожі зміни анонсував і висуванець у президенти від “Опозиційної платформи — За життя” Юрій Бойко: підвищення зарплат та пенсій, регулювання комунальних тарифів, пом'якшення податкової й кредитної політики, створення нових робочих місць.
Не відстав від конкурентів Олег Ляшко. Лідер Радикальної партії обіцяє підтримку місцевим виробникам, ручне регулювання цін і державні дотації для сільського господарства. Водночас запевняє: “Я відновлю жорстку вертикаль влади, встановлю повноваження Президента контролювати уряд, ліквідую посаду прем'єр-міністра, скорочу кількість міністерств до 10 — 12 і парламентаріїв — до 250".
Відредагувати Конституцію беруться згадані вже Юлія Тимошенко і Сергій Каплін, а також самовисуванець, екс-голова Аграрної партії України Віталій Скоцик. Каплін, як і Ляшко, обіцяє скоротити кількість депутатів, а також створити новий конституційний орган — Національні збори. Скоцик виступає за двопалатний парламент. А Тимошенко хоче бачити Україну парламентською республікою канцлерівського типу.
Звучить красиво, утім... Експерти кажуть: жоден із президентів самостійно не зможе втілити анонсовані зміни хоч би як цього хотів — адже не має на те конституційних повноважень.
"У Конституції чітко прописано функції глави держави, — каже Ігор Петренко, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень. — Президент є Верховним головнокомандувачем й очолює Раду безпеки та оборони. Він може оголошувати загальну або часткову мобілізацію, запроваджувати воєнний чи надзвичайний стан. Щоправда, рішення про воєнний чи надзвичайний стан, ініційоване главою держави, має затвердити Верховна Рада.
Президент подає на призначення кандидатури двох міністрів — закордонних справ та оборони, а також генпрокурора, голови Служби безпеки та голови Національного банку.
Соціально-економічний блок питань не входить до компетенції глави держави. Цими питаннями опікуються безпосередньо прем'єр, Кабмін та Верховна Рада".
"Кандидат у президенти мав би говорити про те, що пов'язано з військовим сектором та роботою безпекових органів, — додає політичний експерт Олександр Солонтай. — У його компетенції також питання конституційного порядку та забезпечення правосуддя, тобто координація роботи судової системи. А ще — зовнішньополітична діяльність, тобто все, що пов'язане з міжнародними зв'язками і дипломатією. Решта питань — поза межами його компетенції".
Чому кандидати у президенти дають обіцянки, які неможливо виконати? Відповідь на це питання — у новому номері газети Експрес.
