Коронавірус вніс суттєві корективи в наше життя. І навіть весілля нині геть інші, ніж раніше. Потрапити на церемонію одруження можуть не всі охочі гості, потрібно зберігати дистанцію та ховати усмішки за масками. “Але й у пандемію, повірте, щастя є!” — почули ми в українських РАЦСах.
БАБУСЮ ВІЗЬМЕМО, ФОТОГРАФА НЕ ВІЗЬМЕМО
Субота, 10.00. Біля РАЦСу збираються молодята. Підійшовши до входу, одягають маски. Без них нині одружитись не вдасться.
“1, 2, 3,... 7, 8, 9, — працівниця рахує гостей, які заходять всередину. — Я можу пропустити лише десять осіб!” Гості швидко обирають між собою “хто ближчий родич, друг, а хто ні”, і четверо людей таки залишаються чекати надворі, а один заходить десятим. “Як же дістав цей коронавірус!” — обурюється одна з тих, хто не зміг пройти.
Інша пара обирає, хто зайде з ними в зал для церемоній. “Так, батьки, брат...”, — лічать вони. “Візьмемо ще бабусю, а одного з фотографів залишимо надворі”, — вирішують у підсумку наречені.
Інша пара чекає своєї черги на вулиці. “Шкода, що маска зіпсує макіяж”, — каже Тетяна, наречена. У неї з коханим буде весілля на 50 осіб, триватиме забава в ресторані до 23.00. “Але ми будемо догулювати вдома або в когось на дачі”, — усміхається дівчина.
Тим часом на задньому подвір’ї РАЦСу чути музику з автівок. Гості, яких не впустили на церемонію, влаштували весільний стіл на багажнику авто. “Ну, за молодих! Головне, аби були здорові!” — долинають тости. Мабуть, “За здоров’я!” — найпопулярніший тост цього сезону.
Обрядова староста Олена Паньків каже, що наречені переважно не обурюються карантинними правилами. “А дехто ще й креативить! В одній парі наречена мала маску, на якій були нашиті губи, а наречений — маску з вусами, — каже пані Олена. — Цілувались вони носиками, і це було так мило!”
Цілувались вони носиками, і це було так мило!
Та чи не найбільший весільний тренд нині — маски з вишивкою. Такі мають наречені Роман та Надія, яких зустрічаю біля РАЦСу у Львові, прийшли одружуватись із масками-вишиванками. “Самі вишивали”, — усміхається хлопець.
Коронавірус вніс корективи й у весільні традиції. Наприклад, бувало таке, що кількість гостей церемонії настільки обмежували, що рушничок молодятам розстеляли замість дружбів та дружок мами.
“У час пандемії молодята в залі не ставлять свої підписи в документах під час власне церемонії одруження, як це було раніше, — каже весільна староста. — Роблять це під час державної реєстрації шлюбу, перед церемонією. Також після церемонії у залі вже не роблять фотосесію, а лише — надворі.
Мусимо обмежувати контакти. Судіть самі: 48 пар сьогодні й по 10 гостей в кожного, то це вже пів тисячі осіб за день!
Буває, хтось з гостей кашляє. Ми робимо зауваження, а людина виправдовується, що “таке в мене вже 15 років”. І що тут зробиш — не виженемо ж гостя...”
Фотосесії тепер — лише на вулиці!
КОРОНАВІРУС НАДИХНУВ НА ОДРУЖЕННЯ
Зіновій Старосцінський, начальник міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, пригадує випадок одруження, який його особливо вразив.
“Нареченому — 70, а нареченій приблизно 60. В обох уже шлюби в минулому, а разом вони прожили 20 років. Стосунків не оформляли, — каже пан Зіновій. — Однак нещодавно чоловік захворів на коронавірус, лікарі його ледь витягли. Тож коли одужав, вирішив свою кохану повести в РАЦС! 70-річний наречений казав: треба встигнути в цьому житті зробити важливі речі”.
Що цікаво, коронавірус не зменшив суттєво кількість охочих одружитись, переконують у РАЦСах.
“Торік у суботу весілля могли гуляти в середньому 55 — 60 пар. Нині — орієнтовно 40. Втім сьогодні маємо аж 48 пар, — каже Олена Паньків, обрядова староста РАЦСу. — Та навіть у будні одружуємо по 25 пар”.
Молодята Роман та Надія кажуть: коронавірус не зіпсував їм свята.
Не стало разюче менше охочих одружитись і в Ужгороді. “Цьогоріч багато молодят обирають магічні дати — 8.08.20, 10.10.20, — розповідає Тетяна Лендєл-Склярова, начальниця міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану. — Загалом через пандемію наречені намагаються не засмучуватись”.
“У нашому РАЦСі життя триває, — каже Ірина Вахта, заступниця керівника Луцького відділу ДРАЦС. — Приходять одружуватись пари різного віку — і 18-річні, і ті, кому 50 — 70”. І працівники РАЦСів, і молодята кажуть: з коронавірусом треба вчитися жити, а оскільки кохання у житті — дуже важливе, то і відкладати його на потім не варто. “У час пандемії також треба бути щасливим”, — усміхаються тут.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як семеро українців пропливли 50 кілометрів Південним Бугом за 17 годин
