Відносно стабільною гривня може бути недовго. Є ризик, що вона знеціниться до 45, 50 і навіть 70 гривень за долар, кажуть аналітики. А все через дефіцит зовнішньої торгівлі, тобто через значне перевищення обсягів імпорту над експортом.
За даними Державної митної служби, протягом січня-березня Україна імпортувала товарів на суму 18,5 мільярда доларів, а експортувала — на 9,9 мільярда. Як бачимо, розрив сягнув близько 9 мільярдів доларів. Якщо така тенденція збережеться, то на кінець року матимемо дефіцит зовнішньої торгівлі на рівні 36 мільярдів доларів.
Як держава гаситиме цей дефіцит? Якщо продажем наших золотовалютних резервів, які нині становлять трохи більше як 42 мільярди доларів, то доведеться віддати понад 85% запасів. Це дуже ризикований крок. Є ще один варіант — девальвувати гривню. В умовах, коли ми дуже залежні від фінансової допомоги Заходу і коли можемо втратити підтримку США, девальвація може бути надто глибокою. То якого розвитку подій варто очікувати? Чи втримається гривня на нинішньому рівні, а чи зірветься у піке? Ситуацію аналізуємо з кандидатом економічних наук, незалежним експертом Олександром Хмелевським, співзасновником Інституту державної ефективності Олександром Бондаренком та головою Комітету економістів України Андрієм Новаком.
— Наскільки ймовірно, що імпорт товарів в Україну і надалі значно перевищуватиме наш експорт?
● О. Хмелевський:
— Україна має дефіцит зовнішньої торгівлі вже багато років — він то зростає, то скорочується. Для прикладу, у 2019 році дефіцит зовнішньої торгівлі товарами становив 10,7 мільярда доларів, у 2021-му — 4,7 мільярда, у 2023-му — 28,8 мільярда, а у 2024-му — 29 мільярдів доларів. Під час війни спостерігаємо стійку тенденцію зростання дефіциту зовнішньої торгівлі. Цілком очікувано, що у 2025 році ця тенденція збережеться, а дефіцит може перевищити 30 мільярдів доларів.
Якщо ми порівняємо 2021 рік із 2024-м, то побачимо, що імпорт товарів у 2024-му майже досяг довоєнного рівня — 70 мільярдів доларів проти 72,8 мільярда у 2021-му. А от експорт товарів значно скоротився — 41 мільярд доларів проти 68,1 мільярда у 2021-му. Однією з причин скорочення експорту є війна, а саме — окупація значних територій, пошкодження підприємств та інфраструктури. Щоправда, і до війни експорт постійно відставав від імпорту. Це зумовлено деіндустріалізацією України та сировинним характером нашої економіки. Сировина коштує значно дешевше, ніж готова продукція.
● А. Новак:
— Треба розуміти, що під час війни країни, надто ті, на території яких тривають бойові дії, завжди мають негативне сальдо зовнішньої торгівлі. Тому що держава, яка воює, яка захищається і потерпає від атак, змушена купувати дуже багато озброєння, спорядження, техніки. Для України додається ще велика стаття витрат — відновлення об’єктів енергетичної інфраструктури України, яку обстрілює ворог. А енергетичне обладнання дуже дороге. Тому навряд чи нам варто очікувати зростання нашого експорту порівняно з імпортом.
— Як може діяти влада, щоби зменшити дефіцит зовнішньої торгівлі?
● О. Хмелевський:
— Для збалансування зовнішньої торгівлі потрібно скорочувати імпорт та нарощувати експорт. Але влада фінансує дефіцит зовнішньої торгівлі за рахунок продажу валютних резервів НБУ та часткової девальвації гривні. У 2024 році чистий продаж валюти Нацбанком для підтримання курсу гривні становив 34,8 мільярда доларів. При цьому девальвація гривні все ж відбувалася. На кінець 2023 року Нацбанк встановив курс долара на рівні 37,98 гривні, а на кінець 2024-го — на рівні 42,04 гривні. Девальвація гривні за рік досягла 10,7%.
Судячи з усього, влада вдаватиметься до такої тактики й у 2025 році. За перший квартал цього року чистий продаж валюти Нацбанком становив 9,4 мільярда доларів. Хоча в березні продаж валюти скоротився, а гривня з початку року зміцніла, за підсумками 2025 року чистий продаж валюти Нацбанком цілком може досягти 36 мільярдів доларів. У держбюджеті на цей рік середньорічний курс закладений на рівні 45 гривень за долар. Оскільки у першому кварталі валютний курс тримається значно нижче від цієї позначки, то, щоб вийти на середньорічний курс 45 гривень, девальвація надалі має прискоритися, а наприкінці року валютний курс може досягти позначки 50 гривень за долар.
● О. Бондаренко:
— Дефіцит зовнішньої торгівлі — це одна з причин девальвації гривні. І ризики девальвації зростуть, якщо не буде міжнародної фінансової допомоги. Адже нині НБУ стримує девальвацію гривні, щотижнево продаючи валюту, яка надходить нам як фіндопомога від міжнародних партнерів. Тим самим вдається стримати попит імпортерів на долар та євро.
Нацбанк останній рік продає валюти в середньому на 2 — 2,5 мільярда євро на місяць зі своїх запасів. І поки що ситуація з національною валютою контрольована завдяки фінансовій допомозі від ЄС, Японії та інших країн-партнерів. Якщо ж ми не будемо мати резервів, щоб покривати різницю між імпортом-експортом, дефіцит валюти зростатиме. А отже, девальвація гривні неминуча. Це відбувалося і у 2014 році, коли Росія напала й почалася повномасштабна війна. Це відбувалося і у 2007 — 2008 роках, коли курс “поплив”, оскільки бракувало експорту та не було чим покривати дефіцит внутрішнього попиту на валюту.
— Доки Нацбанк може рятувати гривню від знецінення?
● О. Хмелевський:
— Очевидно, що так може тривати доти, доки іноземні партнери надають нам кредити. Щойно обсяги надання позик відчутно зменшаться, матимемо крах гривні та фінансову катастрофу. Рано чи пізно це обов’язково станеться. Кредити в обсягах 35 — 40 мільярдів доларів на рік нам постійно давати не будуть. До того ж доведеться ще повертати раніше отримані позики. Якщо ж пробувати збалансувати зовнішню торгівлю за рахунок девальвації гривні, то курс має досягти позначки не менш як 70 гривень за долар. Така девальвація може призвести до банкрутства банків, підприємств, зубожіння громадян. Тому варто шукати інші шляхи балансування зовнішньої торгівлі.
Нині США для зменшення дефіциту зовнішньої торгівлі запроваджують підвищені мита для багатьох країн, щоб домогтися перенесення бізнесу іноземними корпораціями до Штатів та збільшення виробництва американськими компаніями для заміщення імпорту. Загалом це правильний напрям для скорочення дефіциту зовнішньої торгівлі. Але стрімке підвищення тарифів призведе до зростання інфляції та фінансової кризи в самих США.
Для того, щоб збалансувати дефіцит зовнішньої торгівлі, потрібно проводити тривалу й обережну політику, з одного боку, обмежуючи імпорт, а з другого — забезпечуючи розвиток власного виробництва, яке заміщуватиме імпорт, аби не було дефіциту товарів та відчутного зростання цін.
● О. Бондаренко:
— Якщо США й далі надаватимуть нам фінансову допомогу й не зупинять грошових вливань в економіку України через Світовий банк, МВФ (це фінансові структури, які контролює Вашингтон), то ризики різкої девальвації гривні в середині — наприкінці цього року (у третьому-четвертому кварталах) будуть не такими значними. Якщо ж грошова допомога від США все-таки припиниться і ЄС не посилить своєї фінансової допомоги в 2025 році, то ризики стрімкого знецінення гривні будуть серйозними. І з липня-серпня ми можемо побачити курс 42,5+ гривні за долар та 48 — 49 гривень за євро.
За негативного сценарію, якщо наша економіка не зростатиме, навряд чи курс становитиме 60 — 70 гривень за долар. Але цілком імовірно, що матимемо 43 — 45 за долар і 49 — 50 гривень за євро. На жаль, у першому кварталі 2025 року бачимо ознаки рецесії. ВВП за перший квартал, вочевидь, не зріс порівняно з тим же періодом 2024 року (офіційної статистики поки що не маємо).
Сподіваємося на те, що міжнародні партнери не припинять фінансових вливань і що нам буде чим тримати валютний баланс. Адже своїх ресурсів та передусім ознак зростання експорту ми не спостерігаємо. Зазначу, що в цьому році передбачена фінансова допомога від ЄС за програмою Ukraine Facility приблизно 12,5 мільярда євро. Плюс інші великі донори, як-от Японія, Канада, Норвегія, Данія, нададуть фінансову підтримку. Разом можемо розраховувати на 22 — 24 мільярди євро реальних грошей у 2025 році. Це без коштів Світового банку, які можуть “підвиснути” з волі Білого дому.
● А. Новак:
— За запитами НБУ та уряду Україна нині отримує потрібні суми від партнерів як для покриття дефіциту бюджету, так і для поповнення золотовалютних резервів. Міжнародні організації та уряди десятків держав (а коаліція підтримки України — це близько 60 держав) уже анонсували, що допомагатимуть Україні стільки, скільки буде потрібно. Понад те, ця підтримка вже запланована в їхніх бюджетах щонайменше до 2027 року.
Щодо вартості гривні, то на сьогодні маємо єдиний орієнтир — середньорічний курс, який закладений у держбюджеті на 2025 рік. Це — 45 гривень. Практика минулих років свідчить, що гривня насправді може бути міцнішою. Чому? Бо уряд, коли розробляє бюджет на наступний рік, перестраховує себе й закладає гірший курс, ніж насправді. Тому може бути навіть таке, що, за підсумками року, курс буде кращим, ніж закладений у бюджеті.
