Доки наші захисники боронять країну, віддаючи своє життя, вони наживаються. Хто? Недобросовісні чиновники, підприємці та псевдоблагодійники. Коли бачиш цифри, які фігурують у повідомленнях про розкрадання, волосся дибки стає.
Ось читаємо: від початку 2023 року Держмитслужба спільно з Міноборони виявили 653 випадки неотримання гуманітарної допомоги військовими. Йдеться про те, що до військових частин і територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (колишніх військкоматів) не дійшли такі вантажі, як пластини до бронежилетів, прилади нічного бачення, тепловізори, дрони, автотранспорт та інше.
Чому не дійшли? Бо дехто привласнив вантаж або ж під виглядом гуманітарної допомоги ввозив товари комерційного призначення.
НА ЯКІ СУМИ НАЖИВАЮТЬСЯ СПРИТНИКИ
А тепер — конкретні випадки. Правоохоронці викрили у Києві двох підприємців, керівника та засновника відомої мережі магазинів військового спорядження, які організували схему продажу гуманітарної допомоги для ЗСУ. Відомо, що підприємці ввезли із Польщі 1500 бронепластин та 300 балістичних шоломів без сплати митних платежів. Однак далі відмовились безоплатно передати амуніцію захисникам України та виставили її на продаж через мережу своїх магазинів. Ринкова вартість ввезених товарів становила близько 8 мільйонів гривень.
У столиці судитимуть трьох чоловіків, які продавали гуманітарну допомогу, призначену для ЗСУ. Слідчі встановили, що обвинувачені створили так званий благодійний фонд, через який отримували пожертви і допомогу для військових та жителів регіонів, постраждалих від війни. Отримані продукти харчування і медикаменти ділки продавали через магазини й аптеки. Кошти виводили готівкою через підконтрольних ФОП. Сума нечесно заробленого — 800 тисяч гривень.
Ще один очільник благодійного фонду, за інформацією Київської обласної прокуратури, нагрів руки на 600 тисяч гривень. Він не лише реалізовував гуманітарну допомогу через заклади торгівлі, а й привласнив доброчинні внески, переказані на потреби однієї з військових частин ЗСУ.
Або ж такий факт: правоохоронці у Києві викрили підприємця, який продавав гуманітарну допомогу з ЄС та США. Встановлено, що на реалізації військової амуніції, харчів і товарів особистої гігієни, ввезених до України для подальшого розподілу у регіони, що постраждали від російської агресії, спритник заробив понад 500 тисяч гривень.
ЯК ПРАЦЮЮТЬ НЕЗАКОННІ СХЕМИ
Ще одну приголомшливу історію зловживань у час війни розповідає нам адвокатка, членкиня Громадської ради при управлінні СБУ у Львівській області Галина Янко.
— Бійці однієї з військових частин, які виконували бойові завдання у Бахмуті, очікували на гуманітарну допомогу з-за кордону — на шоломи, тепловізори, рації, елементи вогнепальної зброї та інші технічні засоби, вкрай потрібні їм на передовій, — ділиться інформацією пані Янко. — Однак вантаж, щойно надійшов на митний пост у Раві-Руській, зник. Зауважу, що вартість товарів становила 3 мільйони гривень!
— Куди ж могла зникнути гуманітарна допомога?
● Г. Янко:
— Митники вилучили вантаж через нібито незаконне переміщення і недекларування. Насправді на руках у людини, яка перевозила гуманітарку, була сканкопія гарантійного листа від військової частини, а не оригінал. Перевізник просив зачекати до кінця зміни — оригінал везли на митницю хлопці з Бахмута. Поки вони особисто приїхали простреленим авто з передової, гуманітарку вже вкрали. Як стало відомо згодом, вантаж опинився у Хмельницькому, хоча мав би зберігатися на складах Львівської митниці.
Схема викрадення була дуже цікава. За одну ніч митники й посадовці Хмельницької обласної військової адміністрації підробили документи, вилучили та привласнили допомогу з-за кордону. До схеми причетні також “військові”, що в тилу на Хмельниччині (“військові” — у лапках, бо не можу назвати військовими тих, хто дерибанить у своїх же колег гуманітарку). Один із них — чоловік керівниці зміни митного поста в Раві-Руській на Львівщині. Куди саме поділася гуманітарна допомога після незаконного вилучення (є рішення суду, що її було вилучено незаконно), кому продана — це наразі залишається питанням. Справу намагалися закрити, переглянути й так далі.
— Які ще схеми привласнення гуманітарної допомоги?
— На жаль, нині дуже поширена корупційна комерція, — каже позаштатний радник НАБУ Євген Шевченко. — Маю на увазі те, що не завжди до незаконних схем причетні чиновники. Є чимала кількість не дуже чесних бізнесменів та волонтерів. Вони обіцяють, наприклад, завезти з-за кордону товар для військової частини. Командир військової частини з радістю підписує гарантійний лист. Та коли вантаж потрапляє на територію України, то особа, яка обіцяла привезти допомогу, зникає разом з товаром. Люди ввозять вантаж як гуманітарну допомогу — без сплати митних платежів, а потім його продають.
Буває, що водії транспортних засобів, які курсують з-за кордону, декларують, що ввозять гуманітарну допомогу, а насправді під цією “гуманітаркою” ховається брендовий одяг, взуття чи сумки. Якщо митники викривають такі факти, то зрозуміло, що вони не причетні до незаконних схем. І навпаки: якщо така оборудка вдається, постає питання корупції працівників митниці.
— Головними розкрадачами гуманітарної допомоги є військово-цивільні адміністрації та державні органи, для яких вона призначена, а також — бізнес-структури, — додає президент Асоціації міжнародних експедиторів України Віктор Берестенко. — Але це у співвідношенні 1 до 50 на користь держорганів. Товар розкрадають під час розподілу до отримувачів: або вантаж розписаний на “мертвих душ”, або за документами йде до одного, а отримує інший. Мета зрозуміла: комерціалізація.
● Є. Шевченко:
— Торік розголосу набула кримінальна історія про розкрадання гуманітарної допомоги у Запорізькій області. Детективи НАБУ виявили, що посадові особи майже всю гуманітарну допомогу, яка надходила в місто та область, продавали через торговельні мережі. Чиновників підозрюють у тому, що за пів року було розкрадено 22 морські контейнери, 389 залізничних вагонів, 220 вантажних автомобілів товару. Якщо у грошах, то це мільйони доларів!
Слідство у цій справі триває. Але проблема в тому, що виявлено факти продажу, але не виявлено нестачі допомоги. Коли аудиторська служба розпочала перевірку, чиновники зробили документи на те, що начебто всю гуманітарну допомогу відправили до Маріуполя, Мелітополя, Василівки, Токмака і так далі. Насправді на той час не було жодного контролю за вантажем. За документами в посадовців усе окей. Тож навряд чи вдасться когось посадити за цими фактами.
МОВЧАТИ НЕ МАЄМО ПРАВА
— Чи варто викривати отакі нечесні схеми в час війни? Дехто вважає, що це не на часі.
— У Кримінальному кодексі передбачена спеціальна стаття для таких дій — називається “мародерство”, — розповідає Леонід Ємець, голова постійної комісії Київради з питань регламенту, депутатської етики та запобігання корупції. — Це набагато гірше, ніж крадіжка чи грабіж. Чому? Бо коли люди, перебуваючи в скрутних умовах, витрачають не зайві для них тисячу чи дві тисячі гривень, щоб допомогти нашим військовим, хтось, користаючи з біди, наповнює власні кишені.
● Г. Янко:
— Це абсолютно на часі. Люди, які наживаються на війні, не повинні бути ані в державних органах влади, ані в правоохоронних структурах, ані у військових. Вони мають бути не просто звільнені, а покарані! Понад те, я вважаю, що такі речі, як розтрата майна, незаконне вилучення вантажу для військових тощо, — це загроза національній безпеці! Це державна зрада!
● Є. Шевченко:
— Безумовно, новини про тотальну корупцію демотивують наших захисників. Надто тих, які на лінії зіткнення, які ризикують життям, які бачать, як гинуть їхні друзі, які відправляють їхні тіла до моргів. Але в нас іншого виходу немає — не можна мовчати, заплющувати очі, бо в такому разі апетит у корупціонерів та шахраїв лише зростатиме.
