Військова частина відмовилася платити, оскільки юнак розпочав службу ще до початку повномасштабної війни. В армію його призвали в листопаді 2020-го. Після вишколу в навчальному центрі у березні 2021 року солдата направили в прикордонні війська. Термін строкової служби добігав кінця. Боєць рахував дні до дембелю і будував плани. Та їх перекреслила велика війна.
Після повномасштабного вторгнення строковиків не звільняли у запас. Вони продовжували служити подалі від лінії фронту. Однак бійцеві несила було сидіти на прикордонній заставі у глибокому тилу, коли ворог плюндрує рідну землю. Тому в грудні 2022 року уклав контракт з військовою частиною, став старшим сержантом і був призначений інспектором прикордонної служби. Згодом п’ять місяців поспіль брав участь у боях проти російських окупантів на одному з найгарячіших напрямків на Харківщині — Вовчанському, аж доки не дістав поранення.
“Після лікування в госпіталі старший сержант подав рапорт начальникові прикордонного загону, в якому просив порушити клопотання перед вищим командуванням про виплату мільйона гривень одноразової грошової винагороди за тривале проходження служби в бойових умовах, — розповідає адвокат Сергій Старенький. — Як відомо, у лютому цього року Кабмін прийняв постанову про експериментальний проєкт “Контракт 18 — 24”, спрямовану на стимулювання молодих українців вступати на військову службу. Згодом уряд вніс до неї зміни, розширивши дію цього проєкту на Національну гвардію та Державну прикордонну службу. Прикордонник, хоч воював лише п’ять місяців, мав цілковите право претендувати на мільйон гривень, бо зазнав поранення. Але керівництво прикордонного загону відмовило, покликаючись на те, що відповідні виплати здійснюються військовослужбовцям, які до набрання чинності згаданої постанови у віці до 25 років були прийняті на службу під час воєнного стану. А позаяк старшого сержанта призвали майже за півтора року до початку війни, він, запевняли, на грошову допомогу від держави розраховувати не може”.
Із таким рішенням командування прикордонник не погодився і подав позов до Закарпатського окружного адміністративного суду, в якому просив визнати дії військової частини щодо відмови в одноразовій грошовій допомозі протиправними. Частина подала відзив на позовну заяву прикордонника, де зазначила, що він був призваний на службу ще до запровадження воєнного стану і тому не може претендувати на відповідні виплати, передбачені постановою Кабміну №153.
У відповідь на відзив прикордонник повідомив, що після початку повномасштабної війни не був зобов’язаний підписувати контракт і міг далі проходити свою строкову військову службу в тилу. Натомість, керуючись патріотичними переконаннями, у 2022 році добровільно уклав контракт і після цього брав безпосередню участь у боях у зоні бойових дій та зазнав поранення. Зауважив, що у листі-роз’ясненні Міноборони від 12 березня цього року чітко зазначено, хто має право на відповідну виплату.
“Прикордонник підписав контракт на три роки, після чого був прийнятий 20 грудня 2022 року на військову службу. Показово, що саме після прийняття на військову службу брав безпосередню участь у зоні бойових дій та отримав поранення”, — йдеться в матеріалах справи. Відтак суд дійшов висновку, що відмова військової частини надати старшому сержантові виплату є протиправною.
— На жаль, останнім часом військові частини нерідко відмовляють контрактникам віком до 25 років у виплаті мільйона гривень, — коментує військовий юрист Яромир Цімура. — Однією з найпоширеніших причин такої відмови є вступ на службу до 24 лютого 2022 року. Це стосується військовослужбовців, які проходили строкову службу, були курсантами або уклали контракт раніше — ще до повномасштабного вторгнення, навіть якщо потім підписали новий контракт. Мотивують тим, що, згідно із законодавством, право на виплату мають військовослужбовці, які були прийняті чи призвані на військову службу саме в час воєнного стану. Відповідно ті, хто уклав контракт до початку повномасштабної війни, наразі на цю виплату претендувати не можуть. Іншими підставами для відмови в нарахуванні мільйона гривень є офіцерське звання, позаяк ця виплата поширюється лише на рядовий, сержантський та старшинський склад. Тож її не призначать військовому, який уклав контракт у званні сержанта, а потім йому присвоїли лейтенанта.
— Ще одна поширена причина відмови — звернення за виплатою вже після завершення контракту, — додає адвокатка Віта Тарасенко. — У постанові Кабміну зазначено, що подати рапорт може той, хто проходить службу, бо якщо спочатку військовослужбовець звільнився і не уклав новий контракт, а вже потім звернувся за виплатою, можуть виникнути проблеми. Зокрема, якщо звільнення зі служби відбулося після 13 лютого 2025 року (саме в цей день постанова набрала законної сили). Але варто зауважити: якщо до прийняття постанови людина була в статусі військовослужбовця, отже відповідно має право на виплати. Та коли військовий розірвав контракт до прийняття цієї постанови, то, звісно ж, він права на виплату не має. Також на одноразову допомогу від держави не можуть претендувати військовослужбовці, які не мають належних документів, що підтверджують їхню безпосередню участь у бойових діях.
— А які саме документи потрібні?
● Я. Цімура:
— Участь у бойових діях підтверджується на підставі бойового наказу (розпорядження); журналу бойових дій, оперативної обстановки, бойового донесення; рапорту командира підрозділу. Доволі часто військовослужбовці для отримання виплати подають довідку за формою 6 (ту, що видається для оформлення статусу учасника бойових дій). Вона підтверджує лише факт перебування у зоні бойових дій. А для виплат потрібно зазначити конкретні дні чи періоди безпосереднього вогневого контакту з противником. Тож потрібні витяги з журналів бойових дій, де вказано конкретно: дата, підстава та результати виконання бойового завдання.
— А чи передбачені виплати тим, хто брав участь у бойових діях менше як шість місяців?
● В. Тарасенко:
— Так, але не в повному обсязі. Сума виплат обраховується пропорційно до часу проходження служби. Якщо кількість днів безпосередньої участі в бойових діях сумарно менша ніж 6 місяців, то за кожні 30 днів військовослужбовцю нараховується приблизно 167 тисяч гривень. Але якщо військовий брав участь у бойових діях менш ніж шість місяців і отримав поранення під час виконання завдання, яке підтверджується документами, то йому повинні виплатити допомогу в повному розмірі. Однак військові частини часто “вимагають” шість місяців бойової участі, посилаючись на те, що в них немає інформації та документів, що отримане поранення пов’язане саме із захистом Батьківщини. Тож для підтвердження цього необхідна довідка про обставини поранення, яка видається після відповідного розслідування. У ній має бути чітко вказано, що поранення чи травма були отримані саме під час виконання бойового завдання.
● Я. Цімура:
— Якщо ж військовослужбовець два або більше разів притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни й строк дії дисциплінарних стягнень ще не закінчився, винагорода йому не буде виплачуватись.
