Президент заявив, що цей документ, який вже охрестили проектом “про множинне громадянство”, дозволить мати українське громадянство всім етнічним українцям та їхнім нащадкам із різних країн світу. Передбачено, що український паспорт у спрощеному порядку зможуть отримати громадяни Великої Британії, Греції, Іспанії, Італії, Німеччини, Польщі, Румунії, Словаччини, США, Угорщини та інших країн. Для цього вони мають подати декларацію про визнання себе громадянином України. Звісно, у цьому списку немає Росії.
Це не перша спроба Володимира Зеленського змінити правила набуття українського громадянства. У 2019 році він вносив до парламенту дещо схожий законопроект, який так і не був проголосований. То що ж саме пропонує нова ініціатива?
— Законопроект президента щодо запровадження інституту множинного громадянства відкриває нові горизонти для понад 60 мільйонів українців, які нині живуть за кордоном, — каже Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”. — Для того щоб вони не втрачали зв’язку зі своєю батьківщиною, і з’явився відповідний документ. Він покликаний залучити українців з усього світу до відбудови України, щоб вони мали більше стимулів відкривати тут бізнес.
Тепер чимало українських громадян через агресію РФ перебуває за кордоном. І часто вони змушені ухвалювати важкі рішення: чи зберігати українське громадянство, чи набути громадянство держави, в якій перебувають. Цей закон дасть змогу їм зберегти українське громадянство.
— А чи відповідає законопроект нашій Конституції?
— Ні, адже він допускає подвійне чи множинне громадянство. А це суперечить 4 статті нашого Основного закону, — пояснює Андрій Магера, експерт Центру політико-правових реформ. — Згідно з ним, громадянин України не може мати громадянство чи підданство будь-якої іноземної держави. Змінити цю статтю можна, але лише після завершення дії воєнного стану — через затвердження у парламенті та на всеукраїнському референдумі.
● І. Петренко:
— Суперечки щодо “єдиного громадянства” вже давно ведуться серед наших конституціоналістів. І поставити крапку в цій дискусії може лише Конституційний Суд. З квітня минулого року він розглядає подання від 99 нардепів щодо трактування 4 статті Конституції. Побачимо, який буде результат.
— Які переваги та недоліки законопроекту бачите?
● І. Петренко:
— Найперше, він дозволить усім іноземним добровольцям, які зі зброєю захищають нашу країну від російського вторгнення, отримати український паспорт. Ці люди заслужили бути громадянами України. Бо на сьогодні нерідко є проблеми з їхнім статусом.
● А. Магера:
— На мою думку, цей закон у разі його прийняття розмиватиме українську ідентичність. На сьогодні процес становлення української нації незавершений. Ми можемо створити ситуацію, коли більшість громадян України становитимуть особи, які жодного стосунку до нашої держави не мають, однак вирішуватимуть певні українські справи, наприклад, на виборах. А це великий ризик. Бо участь у виборах братимуть люди, які не проживають в Україні, не мають зобов’язання припинити українське громадянство. Це можуть бути, наприклад, представники проросійських сил.
— А чи поширена у світі практика множинного громадянства?
● І. Петренко:
— В Європі одним з мотивів набуття другого громадянства є бажання мінімізувати податки. Задля цього французи, бельгійці, скандинави та іспанці часто набувають ще й громадянство Монако чи Андорри. Аргентина визнає подвійне громадянство тільки з Іспанією та Італією. Загалом близько 75 — 80 країн світу (переважно в Африці та Азії) не визнають подвійного громадянства. Також в Австрії та Норвегії його заборонено. А деякі країни, як-от Єгипет й Вірменія, обмежують права тих, що мають подвійне громадянство. Наприклад, вони не можуть обиратися до парламенту.
