Дедалі більше країн визнають Палестину як окрему державу. На нещодавній Генасамблеї ООН за створення незалежної Палестини проголосували понад 140 країн, які ухвалили відповідну декларацію. Що це — дипломатичний прорив чи символічний жест?
— У такий спосіб країни прагнуть посилити політико-дипломатичний тиск на Ізраїль, аби той припинив бойові дії у Секторі Газа та пішов на переговори про припинення вогню, — каже Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього. — Сумніваюся, що таке декларативне визнання Палестини змусить ізраїльський уряд вивести війська та укласти угоду про припинення вогню з бойовиками ХАМАС (Iсламською терористичною організацією. — Авт.). Але в довгостроковій перспективі це визнання таки може лягти в основу колективного рішення міжнародної спільноти та регіональних держав про створення держави Палестина.
Нагадаю, ще у 1947 році ООН ухвалила резолюцію №181, яка передбачала створення на Близькому Сході двох держав — Ізраїлю та Палестини. Сьогодні у Раді безпеки ООН Палестину не визнає лише США.
— Чи реально витіснити ХАМАС із Палестини?
— На Генасамблеї ООН президент автономії Махмуд Аббас заявив, що угруповання ХАМАС не відіграватиме жодної ролі в майбутньому управлінні Палестиною. Але, на мою думку, зробити це буде важко. Насамперед тому, що ХАМАС — це не лише бойовики з автоматами, але й політична сила.
До речі, Україна давно визнавала Палестину й має з нею дипломатичні відносини.
