“Ми перебуваємо на фінішній прямій до мирної угоди, і президент сповнений рішучості її укласти”, — таку заяву зробили у Білому домі напередодні телефонної розмови між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним. Однак домовитись з очільником Кремля про всеосяжне тимчасове перемир’я не вдалося. Російська сторона лише погодилася на 30-денне припинення обстрілів енергетичної інфраструктури та на переговори про перемир’я у Чорному морі.
“Це важка трирічна війна. Ніхто не стверджує, що її припинити легко, але я хочу, щоб усі зрозуміли, що бачення, як це зробити, ми маємо”, — запевнив держсекретар США Марко Рубіо. Він пояснив, що план “А” передбачає припинення вогню, щоб сторони могли перейти до плану “Б”. А план “Б” полягає у тому, щоб зібрати всіх за столом переговорів і назавжди покласти край війні. “Ніхто не каже, що ця друга частина буде легкою, але ми не можемо дійти до неї, якщо не пройдемо першого етапу, — наголосив Рубіо. — Це потребуватиме багато роботи, поступок з обох сторін, але це має статися”.
В експертних колах мало вірять у те, що Путін погодиться на пропозицію Дональда Трампа щодо всеосяжного перемир’я. Тим паче що європейська розвідка роздобула документ, який свідчить: Росія не планує припиняти агресію до 2026 року. За планом, який підготував близький до ФСБ аналітичний центр, Кремль і далі провокуватиме напруженість у відносинах між адміністрацією США й іншими країнами. Водночас відкидатиме пропозиції Трампа щодо укладення мирної угоди протягом 100 днів.
Документ дає зрозуміти, що Путін хоче визнання російського суверенітету над окупованими українськими територіями, виступає проти участі європейських миротворців у врегулюванні війни й чекає від Трампа цілковитого припинення постачання зброї Україні. Крім того, Москва наполягає на створенні демілітаризованої зони на українській території поблизу кордонів Росії та на зміні влади в Україні.
Тож якого розвитку подій варто очікувати? Чи погодиться Росія на всеосяжне перемир’я? І чи є шанси на укладення після цього угоди про закінчення війни? Про це — у розмові з директором Інституту соціально-політичного проєктування “Діалог” Андрієм Миселюком, експертом-міжнародником Сергієм Тараном та керівником політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку Ігорем Рейтеровичем.
СЦЕНАРІЙ №1: ПЕРЕМИР’Я МОЖЛИВЕ, ТА ЧИ НАДОВГО?
— Як вважаєте, чи погодиться Росія на припинення вогню?
● А. Миселюк:
— Росія фактично погодилася на перемир’я — там кажуть, що пропозиція нормальна, однак є “але”. І не одне. Це класична тактика Путіна, коли він начебто каже “так”, а потім висуває додаткові умови, вказує на проблеми, які нібито заважають виконати те, на що він погодився. Нині Путін намагається зайняти якомога вигіднішу позицію для себе у переговорах із Трампом. Він затягує час, щоб російські війська захопили ще якісь українські території, щоб домоглися ще якихось успіхів у Курській області, де вони вже забрали Суджу, і так далі.
Як на мене, ймовірність, що угоду про перемир’я таки буде підписано — 80%, що не буде — 20%. У другому випадку багато залежатиме від того, як діятиме Дональд Трамп, який зробив багато погрозливих заяв, але поки що намагається більшменш м’яко обходитися з Росією.
● І. Рейтерович:
— Так, Путін висуває додаткові вимоги і вдається до маніпуляцій. Від росіян варто чекати всякого — як усіляких провокацій, так і вигадок про “Бучу” в Курській області. І отут важливий момент: купиться на це Трамп чи не купиться. Тобто чи скаже він Путіну: “Це цілковита туфта, ми маємо говорити серйозно”, чи, на жаль, візьме деякі його заяви до уваги і почне тиснути на Україну. Якщо Трамп пристане на маніпуляції очільника Кремля, це буде дуже негативним сценарієм для нас.
Хай там як, але заяви Трампа про те, що він ледь не завтра може зупинити вогонь, безпідставні. Так це не працює. Адже треба узгодити багато технічних питань, наприклад — хто контролюватиме режим припинення вогню, як це відбуватиметься. Досягнення перемир’я забере якщо й не місяці, то тижні напевне. Але у всякому разі шанси на припинення вогню нині значно вищі, ніж були ще кілька місяців тому. Путін Трампові безпосередньо не відмовить. Тому що це для нього дуже ризиковано. І з погляду відносин зі США, і з погляду відносин із країнами Глобального Півдня, яким очільник Кремля вже давно обіцяв завершити війну.
● С. Таран:
— Як на мене, ймовірність того, що Росія піде на перемир’я, — 51%. Чому? Бо вона прагне повернутися у велику світову політику не як країна-відступник, а як повноправний учасник. Путін знову хоче бути присутнім на всіх зустрічах, де з ним не соромитимуться спілкуватися серйозні лідери. Він завжди мріяв сидіти за одним столом із представниками США й вирішувати долю світу.
Другий аргумент, який Трамп має для Путіна, — це скасування санкцій, зокрема технологічних, які дуже болючі для Росії. Ну й третє — США готові піти на деякі поступки Москві. Наприклад, оголосити про нейтральний статус України, а це дасть Путіну можливість говорити, що він переміг. Нині не в інтересах очільника Кремля, щоб саме через нього зірвались перемовини. А Трампові важливо показати успіхи в зовнішній політиці, яких наразі немає.
— Багато хто вважає, що якщо Росія і піде на перемир’я, то все одно його порушить. Чи виправдані такі побоювання?
● І. Рейтерович:
— Так, думаю, що росіяни в разі досягнення перемир’я рано чи пізно спробують його зірвати й повісити відповідальність за це на Україну. Щоправда, багато залежатиме від того, хто це перемир’я контролюватиме, які механізми для цього використовуватимуть.
Зазначу, що Женевський центр політики безпеки підготував документ, який описує, як можна забезпечити режим припинення вогню у війні Росії проти України. Йдеться про створення буферної зони завширшки щонайменше 10 кілометрів уздовж лінії фронту. У цій зоні мають перебувати приблизно 5 тисяч цивільних спостерігачів і поліцейських, а також до 10 тисяч військових з інших країн, які гарантуватимуть безпеку місії. Стежити за дотриманням умов припинення вогню має також комісія за участі представників української та російської армій. Як на мене, це непогані пропозиції, їх можна брати за основу.
Чи погодиться на такий план адміністрація Трампа, важко сказати. У них дещо інфантильний підхід до моніторингу за припиненням вогню. Кажуть, це можна робити за допомогою супутників. Але це трохи смішно — супутники не дають можливостей для цілковитого контролю.
● С. Таран:
— Усе залежить від гарантій, які Сполучені Штати нададуть Україні. Нині в Білому домі поставили собі за мету за всяку ціну оголосити перемир’я, а далі вступити у перемовини про мир, які можуть тривати дуже довго. Щоправда, держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Україна повинна мати всі засоби захищати себе в разі, якщо перемир’я буде порушено. Тож імовірно, що США й далі надаватимуть нам зброю, або це робитимуть європейці за згодою Вашингтону.
СЦЕНАРІЙ №2: БЕЗ ВОГНЮ, АЛЕ Й БЕЗ МИРНОЇ УГОДИ
— Чи можливо таке, що перейти до плану “Б”, тобто до підписання мирної угоди, сторонам не вдасться? Наскільки ймовірно, що нас може чекати так званий корейський сценарій, коли війна закінчується без укладення мирного договору?
● І. Рейтерович:
— Велика ймовірність, що ми матимемо заморожену війну, хоч в Офісі президента дуже не люблять цього формулювання. Маю на увазі, що угода про завершення війни підписана не буде. Усе може звестися до розширеної версії домовленостей про досягнення режиму припинення вогню.
● А. Миселюк:
— Справді, Північна Корея та Південна Корея досі не уклали мирного договору. Специфіка ситуації ще й у тому, що Південна Корея взагалі не брала участі в підписанні угоди про припинення вогню. Це зробили американські військові, які там були, та керівництво Північної Кореї. Тут можна згадати ще СРСР та Японію, які не оформили закінчення війни належним чином. “Північні території Японії”, що їх Росія вважає своїми Курильськими островами, — відлуння цієї ситуації.
Наразі є консолідована позиція і США, і європейських держав, і передусім України стосовно того, що війна має закінчитися сталим та надійним миром і що мають бути гарантії безпеки для України. Але, звичайно, простіше сказати, ніж зробити...
● С. Таран:
— Жодна війна не закінчувалася мирним договором. Війни закінчуються, коли складається певна ситуація на фронті, а мирні договори чи якісь інші документи уже підтверджують цю ситуацію. Наївно вірити, що мирний договір може зупинити війну. Треба, щоб виникли умови для того, щоб сторони пішли на заморозку. А далі — час покаже.
Зауважу, що після Другої світової Фінляндія підписала угоду з СРСР про дружбу та співробітництво й оголосила про свій нейтралітет. Цензура тоді придушувала будь-які антирадянські настрої. Та коли настали сприятливі умови, Фінляндія розірвала цей договір, і нині вона вже член НАТО.
СЦЕНАРІЙ №3: ВІЙНА ДАЛІ ТРИВАТИМЕ
— Наскільки серйозно варто ставитися до плану Росії, за яким вона не припинить війну щонайменше до 2026 року?
● І. Рейтерович:
— Насправді в цьому плані немає нічого нового. Росіяни ніколи не приховували своїх намірів, і мені здається, що вони спеціально злили цей документ для публікації, щоб підвищити свої ставки напередодні перемовин та домогтися кращих стартових умов. Країна-агресорка може лякати нас, але насправді ресурсів на довгу війну, бодай ще на рік, у неї не вистачає.
Звичайно, певний час війна ще може тривати, особливо, якщо Путін висуне умови, на які ні Трамп, ні Київ не погодяться. Наприклад, Україна не проводить мобілізації, не готує військ, не отримує зброї тощо. Або ж росіяни зажадають, щоб Україна вийшла з території усіх чотирьох областей, які вони вписали до своєї конституції. Вимог може бути багато, але рано чи пізно все одно дійде до якоїсь спроби перемир’я.
Трамп має два ключові козирі, щоби покласти край війні. По-перше, може вдарити по російській економіці — США мають для цього ресурси. По-друге, може посилити військово-технічну підтримку України. Але питання у тому, чи вистачить йому політичної волі для цього.
● А. Миселюк:
— Є налаштованість ключових гравців у США та Європі закінчити цю війну. Та й настрої України щодо продовження війни не такі, як були, скажімо, два роки чи навіть рік тому. Врешті-решт, у Росії вже серйозно захиталась економіка. Хоч Путін каже, що вони можуть воювати стільки, скільки буде потрібно, але насправді лік пішов на місяці. Продовжувати війну тривалий час РФ не зможе. Тим паче, що США вже застосовують економічні важелі тиску на Москву. Маю на увазі зниження цін на нафту, припинення ліцензій на розрахунки за енергоносії для російських банків тощо.
● С. Таран:
— Війна не завершиться, доки в Росії буде той режим, який є нині. Але на її замороження шанси є. І найважливіше — це те, що робитиме Україна, якщо справді настане пауза: чи використає вона цей час для того, щоб зміцнити власну оборону — набудувати захисних споруд, накупити зброї, налагодити її виробництво тощо. Якщо так, тоді можна прогнозувати, що мир буде стабільніший.
