НБУ готовий прив’язати курс гривні до європейської валюти замість американської. Причина — зростання частки розрахунків у євро. Як повідомив заступник Нацбанку Юрій Гелетій, у європейській валюті нині відбувається 50% імпортних та 30% експортних операцій. Водночас приблизно 23% готівкового ринку вже також працює з євро.
Крім того, на сьогодні зросла частка європейської валюти у структурі надходжень від наших західних партнерів — із 23% до 46%. Натомість обсяги допомоги в доларах зменшилися із 57% до 33%. У Нацбанку кажуть: це означає, що євро поступово стає популярнішим, і це може зробити питання його офіційної переваги ще актуальнішим.
— Протягом усіх років незалежності курсоутворення в Україні було прив’язане до американського долара, — зазначає голова Комітету економістів України Андрій Новак. — Але останніми тижнями, після неоднозначних заяв і дій нової американської адміністрації, у всьому світі розпочинається перегляд структури золотовалютних резервів. Непрогнозована фінансово-економічна політика США повинна спонукати Україну до більшої диверсифікації, тобто до урізноманітнення золотовалютних резервів Нацбанку.
— Що означатиме для нас зміна валюти в курсоутворенні?
— Перехід з американського долара на євро в курсоутворенні для національної економіки чи для будь-якого громадянина України насправді значення не матиме. За орієнтир можна брати євро, британський фунт стерлінгів, американський чи канадський долар і так далі. Бо це тверді валюти, тобто їхні курси між собою і щодо слабших валют характеризуються мінімальними коливаннями. Якщо НБУ перейде від американського долара на євро, то це буде радше політичний крок.
— То чи варто все-таки переходити нам на розрахунки в євро замість доларів?
— Розрахунки у будь-яких валютах — євро, доларах, фунтах стерлінгів, франках, єнах чи юанях — залежать від прямих контрактів між експортерами та імпортерами. Обсяги цих контрактів і формують загальний валютний баланс країни. Нацбанк не визначає, у якій валюті контрагентам укладати контракти. Це питання комерційної вигоди. НБУ як регулятор лише повинен враховувати ці контракти та формувати валютний баланс на користь держави. І те, що в нас нині поступово збільшується кількість зовнішньоекономічних контрактів у євро, цілком логічно з урахуванням обставин війни.
Додам, що не варто хвилюватись людям, якщо вони мають, наприклад, заощадження у доларах, а не в євро. Насправді курс гривні безпосередньо пов’язаний зі світовим курсом долара щодо євро. Якщо на світовому ринку не буде істотних змін між курсом долара та євро, то не буде великої різниці між курсом долар — гривня — гривня — євро, і навпаки. Наразі золотовалютні резерви в Україні достатні для того, щоб гасити надмірні коливання курсу гривні щодо інших валют, зокрема твердих.
— Ми крокуємо до Євросоюзу. Це стратегія української держави й волевиявлення людей, — додає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. — Нам так чи інакше доведеться об’єднувати наші фінансові системи. Понад те, нині Європа наш головний торговельний партнер та фінансовий помічник. Водночас політика Білого дому викликає дуже багато питань щодо майбутнього не лише американської економіки, а й світової торгівлі та світової фінансової системи. Тому перехід на євро є виправданим кроком.
Однак треба розуміти, що Україна надто залежна від МВФ, а всі платежі звідти надходять у доларах. Крім того, долар — головна валюта заощаджень українців, зокрема наших можновладців. Тож одномоментно зламати систему й перейти на євро не вдасться. Потрібен час. Можливо, перехід відбудеться уже тоді, коли ми вступимо до ЄС. Щоправда, це не означає, що ми повинні будемо відмовитися від гривні. Польща давно в ЄС, але має свій злотий. Для України важливо мати власну валюту для того, щоби проводити зовнішню та внутрішню монетарну політику, принаймні на початку інтеграції в ЄС.
— А яка ваша думка?
— Як на мене, керівники НБУ все більше схожі на генералів часів царської Росії, які постійно готувались до минулих війн і не враховували розвитку ситуації у майбутньому, — каже економіст, колишній член Ради НБУ Віталій Шапран. — Завершення війни та відновлення економіки може сильно вплинути на валютну структуру нашого експорту та імпорту. Розблокування торгівлі через чорноморські порти призведе до зменшення нашої залежності від торгової логістики суходолом, і частка долара знову зросте. Український експорт переважно сировинний, а ціни на цих ринках формуються у доларах США. Отже, нинішню тенденцію варто розглядати як аномалію, яка з часом виправиться.
Друга проблема — це наявність певної традиції на українському ринку продавати нерухомість, автомобілі та інші вартісні об’єкти за долари США. Перехід до курсоутворення в євро може створити незручності для населення. Третя проблема — це той факт, що США вже анонсували політику слабкого долара, і ми бачимо, як під тиском ризиків торгових війн долар слабшає щодо євро. Думаю, що цей тренд буде довготерміновим, і не в інтересах України прив’язуватись до тієї валюти, яка стає дорожчою, бо це може негативно вплинути на наш експорт.
Четверта проблема — США дуже болісно реагують на відмову від долара в розрахунках або на заходи, які депопуляризують долар. Такі розмови в публічній площині з боку НБУ спрямовані на охолодження відносин України зі США. А в нас і без цих заяв факторів охолодження вистачає. Сподіваюся, що переходу на євро ніколи не відбудеться або це станеться вже після нашого вступу до ЄС та в межах підготовки запровадження в Україні євро. Саме тоді в інтересах України буде перехід на курсоутворення в євро.
