У місцевих радах застосовують різні схеми нечесного розподілу бюджетних коштів. Такі висновки зробили у Центрі громадського моніторингу та досліджень, проаналізувавши тендерні закупівлі від початку року. “Загалом наші аналітики виявили порушень під час закупівель на 402 мільйони гривень, — каже Мирослав Сімка, голова правління Центру. — Впевнений, до кінця року дійдемо, як і торік, до позначки мільярд гривень”.
Мирослав Сімка зазначає, що Державна аудитслужба вже підтвердила порушення на 182 мільйони. Розірвано угод на 20 мільйонів. Антимонопольний комітет оштрафував учасників торгів, які вдавалися до антиконкурентних дій, на 5 мільйонів гривень.
— Поширена думка, що нечесно розподіляють бюджетні гроші лише в кабінетах найвищих органів влади. А чи знаходите ви порушення у селищних радах, в ОТГ?
— Звичайно. У місцевих громадах дуже люблять купувати товари та послуги у родичів, депутатів. От, наприклад, на Івано-Франківщині у Матеївецькій ОТГ ми зафіксували “чудовий” сімейний бізнес: чоловік — голова ОТГ, його дружина — директорка підприємства. ОТГ замовляли в цього підприємства різні товари. Коли ми виявили цей конфлікт інтересів, то там здивували нас вдруге — замість того, щоб припинити такі оборудки, договори з підприємством просто став підписувати заступник голови ОТГ.
— Як часто хитрують у селах при освоєнні бюджетних грошей?
— Є так звані циклічні щорічні закуплі: для прибирання вулиць, санітарного очищення, ремонту дахів, обрізання дерев... Дуже часто в цих торгах замовники “спрацьовуються” з якоюсь однією фірмою. І навіть коли з’являється новий претендент — якісніший і дешевший, тендерний комітет намагається його позбутися різними шляхами.
Наприклад, у Миколаївській області в одній із ОТГ замовники відхилили пропозицію учасника, заявивши, що його документи “нечитабельні” — бо, бачте, принтер погано видрукував документи!
У Сокільницькій селищний раді на Львівщині, де будують дитячий садочок, намагаються “протягти” одну фірму для перемоги у конкурсі. Тому інші пропозиції відхиляють. Підприємство-фаворит засноване лише кілька місяців тому, не має досвіду виконання таких масштабних робіт (очікувана вартість — понад 20 мільйонів гривень). Та замовник цього начебто не бачить! Звісно, ми оскаржуємо ці торги.
— Які ще схеми найчастіше використовують, аби “протягти” своїх?
— Чимало установ, отримавши бюджетні кошти, намагаються зробити так, щоб закупівлі проходили без проведення конкурсу, тобто без відкритих торгів. Тому ділять одну закупівлю на декілька частин, укладають угоду за переговорною процедурою, закуповуючи по декілька разів товарів на 199 тисяч (бо в разі закупівлі на суму від 200 тисяч і більше треба проводити відкриті торги).
Є ще одна хитрість, до якої дуже люблять вдаватися, в ОТГ — особливо. У тендерній документації, у вимогах до закупівлі, у розділі “інше”, дехто пише, що “учасник повинен надати гарантійний лист про підтвердження інформації надання своєї пропозиції”. Не всі звертають увагу на цю вимогу, тож такі гарантійні листи не подають. І через це отримують відмову.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також текст про новації цьогорічних виборів, гендерну квоту і бюлетені
