Сумнівний формат перемир’я: для кого вигідніше припинення обстрілів енергетичної та морської інфраструктури

На думку деяких експертів, енергетичне і морське перемир'я більше зіграють на руку Росії, ніж Україні.

Фото t.me/s/V_Zelenskiy_official
Фото t.me/s/V_Zelenskiy_official

Під час триденних переговорів у Саудівській Аравії США обговорили з Україною та Росією питання безпечного судноплавства у Чорному морі та заборону ударів по енергетичній інфраструктурі. Білий дім каже, зрушення є.

Як відомо, Україна одразу пристала на пропозицію США щодо всеосяжного перемир’я на 30 днів. А от Володимир Путін під час минулотижневої телефонної розмови з Дональдом Трампом підтримав лише ідею щодо так званого енергетичного перемир’я. 

В експертних колах багато хто вважає, що домовленості про припинення обстрілів по об’єктах енергетики та на морі більше зіграють на руку Москві. Мовляв, нині, коли вже йде до літа, для агресора обстріли української енергетики не мають особливого сенсу. Росіяни просто накопичуватимуть ракети до зими, як робили це досі. Натомість для нас обстріли російського паливного сектору мають сенс завжди. Бо ми планомірно винищуємо нафтопереробні заводи, завдаючи росіянам мільярдних збитків щомісяця. І тепер нам робити це заборонять. Чи справедливі такі висновки? Ситуацію аналізуємо разом із координатором групи “Інформаційний спротив” Олександром Коваленком, головою правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимиром Фесенком та військовим аналітиком Олександром Кочетковим. 

— Чи погоджуєтеся ви із думкою про те, що енергетичне перемир’я вигідніше Росії, ніж Україні? 

● О. Кочетков: 

— Так, домовленості про припинення обстрілів енергетичної та іншої інфраструктури зіграють більше на руку Москві. По-перше, росіяни жодного разу офіційно не визнавали, що б’ють по цивільній інфраструктурі України. Вони завжди заявляють, що б’ють суто по військових об’єктах. І в разі виникнення пожеж на наших інфраструктурних об’єктах кажуть, що руйнування спричинили ракети української ж ППО. З таким підходом вони можуть і далі завдавати ударів по будь-яких цілях та розповідати, що вони не били по енергетичній інфраструктурі. 

По-друге, завдяки професійній роботі наших енергетиків та допомозі наших європейських партнерів, які постачають нам запчастини, ми можемо відносно швидко відновлювати енергетичні об’єкти. Для прикладу, днями росіяни вдарили по енергетичному об’єкту в Дніпропетровській області, який обслуговує “Укрзалізницю”, і наші енергетики оперативно відновили його роботу. Отже, ми здатні витримувати потужні удари по енергетичній інфраструктурі, і наша енергетична система залишається у працездатному стані. 

А от коли ми б’ємо по російських об’єктах переробки нафти, то це безпосередньо впливає на фронт, бо бронетехніка та автомобілі, які використовує ворог, працюють на бензині й дизельному пальному. Водночас, за останніми даними, РФ скоротила експорт нафтопродуктів на 15%, що також є наслідком наших влучань по тамтешніх НПЗ. Якщо удари по інфраструктурі буде припинено, Росія далі битиме по наших об’єктах і не визнаватиме цього. А ми втратимо вельми серйозний вплив на можливості РФ заробляти гроші на енергоресурсах і вести війну проти нас. Тобто це абсолютно нерівноцінні домовленості. 

● В. Фесенко: 

— Не погоджуюсь із тими, хто вважає, що енергетичне перемир’я більше на користь РФ. Коли росіяни зруйнували значну частину нашої енергетики минулого року? Коли у нас були найбільші відключення світла торік? Навесні. Росіяни б’ють по енергетичних об’єктах і влітку. Для тих, хто забув, нагадаю: торік у серпні агресор завдав удару по Київській ГЕС. Тепер вони б’ють не по електростанціях, а по інфраструктурі з видобутку й транспортування газу. Об’єктів енергетики в нас ще доволі багато, і вони постійно під ударом. 

Стосовно руйнувань російських НПЗ, то в нас мало говорять про те, що збитки після таких влучань ліквідовують протягом кількох днів чи тижнів. І про те, що жоден російський нафтопереробний завод не був виведений з ладу повністю. Тому не варто перебільшувати втрати РФ через атаки по НПЗ. Ці наслідки значущі, але некритичні, на превеликий жаль, бо мають тимчасовий характер. Коли ж росіяни б’ють по наших об’єктах енергетики, коли виводять трансформатори з ладу, то це надовго. 

Зауважу, що українська та американська сторони наполягають на припиненні обстрілів не лише по об’єктах енергетики, а й по об’єктах цивільної інфраструктури. Тож не треба вважати, що такі домовленості будуть вигідні тільки Росії. І ще: коли буде підписаний документ між Україною та РФ, у якому вони зафіксують список інфраструктурних об’єктів, тоді можна буде вважати, що є домовленість. Наразі ж можемо говорити про певне політичне узгодження. 

— А як щодо перемир’я у Чорному морі? Хто більше виграє від нього — ми чи агресор? 

● О. Коваленко: 

— Це зіграє більше на руку Росії. Бо ми, для прикладу, не зможемо завдавати ударів із використанням морських дронів по об’єктах у тимчасово окупованому Криму, поблизу півострова і на території самої Російської Федерації. Зауважу, що нині ми застосовуємо морські дрони не тільки для того, щоби бити по військових кораблях, а й для того, щоб за їх допомогою доправляти FPV-дрони до місць виконання операцій на території Криму. Нещодавно ми бачили, як ГУР провело блискавичну операцію зі знищення великої кількості російських радіолокаційних станцій та зенітно-ракетних комплексів на півострові. У цьому випадку морські безпілотники власне були носіями та ретрансляторами для наших повітряних FPV-дронів. 

● О. Кочетков: 

— Безумовно, таке перемир’я в інтересах Росії. Україна досягла тактичної перемоги на морі. Ми загнали флот ворога в бухту Новоросійська й нині атакуємо Кримське узбережжя безекіпажними катерами, оснащеними дронами. Тобто б’ємо по об’єктах ППО, радіотехнічної розвідки й так далі. Якщо буде перемир’я на морі, росіяни лише виграють від цього. Бо вони дуже мало атакують нас із Чорного моря — зрідка виходять якісь підводні човни, щоб запустити по нашій території крилаті ракети. 

Якщо домогтися перемир’я у повітрі, на морі й на землі, то це буде реальний крок до припинення бойових дій. А якщо заборонити обстріли лише там, де Росія програє, тобто на морі та в енергетиці, то це буде доволі сумнівне припинення вогню. 

● В. Фесенко: 

— Активних бойових дій на морі не було вже багато місяців. Але тут ідеться не тільки про припинення обстрілів на морі, а й по портах. По українських портах Росія б’є регулярно. От нещодавно ворог вдарив по портовій інфраструктурі Одеси та Чорноморська. Тому припинення обстрілів у наших інтересах. Для нас порти нині — одне із головних джерел експортних надходжень. Для росіян же інтерес полягає у тому, щоб не було потенційних ризиків і проблем для їхнього Чорноморського флоту. 

— На ваш погляд, як варто діяти нам у разі, якщо РФ порушить умови часткового перемир’я? 

● О. Коваленко: 

— Як на мене, Україна не повинна перебувати у ситуації, коли Росія битиме по наших об’єктах енергетичної та цивільної інфраструктури, а ми мовчатимемо. Тут повинна бути 100-відсоткова відповідь. 

Росіяни намагаються імітувати перемовний процес, щоб затягувати час і продовжувати бойові дії на фронті, а саме реалізовувати свої завдання оперативного та оперативно-тактичного значення. Але в якийсь момент вони зроблять усе для того, щоб звинуватити Україну в зриві домовленостей і продовжувати терор цивільного населення та наступальну кампанію. 

● О. Кочетков: 

— Треба розуміти, що жодна угода про перемир’я не працюватиме, якщо не буде дієвих засобів контролю. Ми бачимо, що і Дональд Трамп, і його спецпредставник Стів Віткофф постійно спираються на інформацію з Кремля. Наприклад, Росія каже, що збила сім власних дронів, щоби вони не полетіли по нашій інфраструктурі. Абсурд! Однак американська сторона повторює ці вигадки як офіційну інформацію. Якщо весь контроль за припиненням вогню зводитиметься до того, що Москва нав’язуватиме свою точку зору, то це буде шлях не до миру, а до капітуляції України. 

● В. Фесенко: 

— Насправді проблема не в тому, бити чи не бити нам у відповідь. А в тому, що якщо будуть порушення режиму припинення вогню (а їх неможливо не помітити, це ж не просто постріли через лінію зіткнення, як було у випадку Мінських угод), то виникне великий ризик того, що не буде подальшого припинення вогню. Адже це лише перший етап перемир’я — на морі й у повітрі. Згодом має бути припинення вогню і на суходолі, тобто цілковите перемир’я. 

Важливо, як сприймуть порушення з боку РФ американці та як це вплине на стосунки Трампа й Путіна. Нам треба розуміти одну просту річ: усі ці домовленості про припинення вогню тримаються на бажанні Путіна продовжувати переговори з Трампом. Очільника Кремля сьогодні не цікавлять перемовини про мир з Україною. Його цікавлять лише переговори з Трампом. І лише заради цього він погоджується на поетапне, часткове перемир’я. 

Автор: Наталія Васюнець
Подробиці
Фото: facebook.com/GeneralStaff.ua

Європейські країни вже діють ефективно в рамках “коаліції охочих”. Вони дозріли до того, щоб створити власний альянс безпеки, і Україна може зіграти в ньому не останню роль.

19.01
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ (ілюстративне).

У наших все менше бажання взагалі наступати, скаржаться окупанти.

18.01
Подробиці
Фото istockphoto.com.

Гучний випадок стався у Швейцарії з українським біженцем, який отримував соціальну допомогу, але водночас витрачав значні суми грошей.

18.01
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Армія РФ стикається з проблемами на тимчасово окупованими територіями.

18.01
Подробиці
Фото зі сторінки Олександра Сирського у Фейсбук.

Українські контрудари руйнують плани Росії, вважає головнокомандувач ЗСУ.

18.01
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Інститут вивчення війни констатує успіхи Сил оборони України на Куп'янському та Покровському напрямку.

18.01
Подробиці
Фото: Freepik.com

Якщо ворог виведе з ладу і їх, настануть справжні проблеми.

18.01
Подробиці
Фото: facebook.com/GeneralStaff.ua

Сили оборони зачистили перед своїми позицями солідну ділянку від присутності ворога.

18.01
Подробиці
Фото: deepstate

У місті ще тривають бої, але окупантів там значно більше, ніж Сил оборони.

18.01
Cтиль життя
Фото з архіву Космацької сільської ради

Прикарпатка Ганна Торлуківська регулярно донатить на ЗСУ і мріє дочекатися нашої перемоги.

18.01
Подробиці
Центральна вулиця столиці Гренландії. Фото: вікіпедія

У Москві і Пекіні вже потирають руки, спостерігаючи за економічною війною довкола крижаного острова.

18.01
Подробиці
Фото: АТЕШ

Цієї ночі ворог зазнав болючого удару по своїй військовій логістиці.

18.01
Подробиці
Фото: РосЗМІ

Для забезпечення постійних штурмів в окупантів не вистарчає "м'яса".

17.01
Подробиці
Фото: Getty Images

Схоже, що Америка розпочинає економічну війну з Європою.

17.01
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

Усі можливості і бажання для цього є. Бракує лише рішучості...

17.01
Подробиці
Фото: скріншот з відео НАБУ

Юлія Тимошенко неодноразово фігурувала в інцидентах, пов'язаних із незаконним переміщенням значних сум.

17.01
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

Російські дрони-розвідники кружляють над підстанціями АЕС: що це означає?

17.01
Подробиці
Фото ілюстративне

Національна прокуратура подала до Варшавського суду обвинувальний акт проти п'ятьох осіб у рамках розслідування актів саботажу від імені російської розвідки.

17.01
Подробиці
Фото ілюстративне

40-річний українець сорока років повинен повернути 67 000 франків соціальної допомоги після того, як суд визнав його спосіб життя невиправданим.

17.01
Подробиці
Фото: facebook.com/police.in.Rivne.region

У Рівному поліцейські викрили жінку, яка на Майдані Незалежності перекинула портрети загиблих Героїв.

17.01
Подробиці
Фото: facebook.com/knpml2kramatorsk

"На щиті": на фронті загинула захисниця України з Краматорська Ольга Новикова.

17.01
Подробиці
Фото з відкритих джерел

18-річний Адам Кадиров, син голови Чечні, перебував за кермом автомобіля, який потрапив у ДТП у Грозному.

17.01
Cпорт
Фото facebook.com

“ЛНЗ” суттєво підсилив склад, а в “Полтави” - мінус шість футболістів.

17.01
Подробиці
Фото: wikimedia.org

США пропонують розширити "Раду миру", створену для врегулювання у Секторі Гази, на Україну та Венесуелу.

17.01
Подробиці
Фото telegraph.co.uk.

Під час свого візиту на окуповану Росією територію Демпсі носив футболку з гербом "Новоросії".

16.01
Подробиці
Фото ЕРА.

Звернення може пролунати під час чемпіонату світу з футболу-2026, коли увага всього світу буде прикута до турніру.

16.01
показати більше