Сумнівний формат перемир’я: для кого вигідніше припинення обстрілів енергетичної та морської інфраструктури

На думку деяких експертів, енергетичне і морське перемир'я більше зіграють на руку Росії, ніж Україні.

Фото t.me/s/V_Zelenskiy_official
Фото t.me/s/V_Zelenskiy_official

Під час триденних переговорів у Саудівській Аравії США обговорили з Україною та Росією питання безпечного судноплавства у Чорному морі та заборону ударів по енергетичній інфраструктурі. Білий дім каже, зрушення є.

Як відомо, Україна одразу пристала на пропозицію США щодо всеосяжного перемир’я на 30 днів. А от Володимир Путін під час минулотижневої телефонної розмови з Дональдом Трампом підтримав лише ідею щодо так званого енергетичного перемир’я. 

В експертних колах багато хто вважає, що домовленості про припинення обстрілів по об’єктах енергетики та на морі більше зіграють на руку Москві. Мовляв, нині, коли вже йде до літа, для агресора обстріли української енергетики не мають особливого сенсу. Росіяни просто накопичуватимуть ракети до зими, як робили це досі. Натомість для нас обстріли російського паливного сектору мають сенс завжди. Бо ми планомірно винищуємо нафтопереробні заводи, завдаючи росіянам мільярдних збитків щомісяця. І тепер нам робити це заборонять. Чи справедливі такі висновки? Ситуацію аналізуємо разом із координатором групи “Інформаційний спротив” Олександром Коваленком, головою правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимиром Фесенком та військовим аналітиком Олександром Кочетковим. 

— Чи погоджуєтеся ви із думкою про те, що енергетичне перемир’я вигідніше Росії, ніж Україні? 

● О. Кочетков: 

— Так, домовленості про припинення обстрілів енергетичної та іншої інфраструктури зіграють більше на руку Москві. По-перше, росіяни жодного разу офіційно не визнавали, що б’ють по цивільній інфраструктурі України. Вони завжди заявляють, що б’ють суто по військових об’єктах. І в разі виникнення пожеж на наших інфраструктурних об’єктах кажуть, що руйнування спричинили ракети української ж ППО. З таким підходом вони можуть і далі завдавати ударів по будь-яких цілях та розповідати, що вони не били по енергетичній інфраструктурі. 

По-друге, завдяки професійній роботі наших енергетиків та допомозі наших європейських партнерів, які постачають нам запчастини, ми можемо відносно швидко відновлювати енергетичні об’єкти. Для прикладу, днями росіяни вдарили по енергетичному об’єкту в Дніпропетровській області, який обслуговує “Укрзалізницю”, і наші енергетики оперативно відновили його роботу. Отже, ми здатні витримувати потужні удари по енергетичній інфраструктурі, і наша енергетична система залишається у працездатному стані. 

А от коли ми б’ємо по російських об’єктах переробки нафти, то це безпосередньо впливає на фронт, бо бронетехніка та автомобілі, які використовує ворог, працюють на бензині й дизельному пальному. Водночас, за останніми даними, РФ скоротила експорт нафтопродуктів на 15%, що також є наслідком наших влучань по тамтешніх НПЗ. Якщо удари по інфраструктурі буде припинено, Росія далі битиме по наших об’єктах і не визнаватиме цього. А ми втратимо вельми серйозний вплив на можливості РФ заробляти гроші на енергоресурсах і вести війну проти нас. Тобто це абсолютно нерівноцінні домовленості. 

● В. Фесенко: 

— Не погоджуюсь із тими, хто вважає, що енергетичне перемир’я більше на користь РФ. Коли росіяни зруйнували значну частину нашої енергетики минулого року? Коли у нас були найбільші відключення світла торік? Навесні. Росіяни б’ють по енергетичних об’єктах і влітку. Для тих, хто забув, нагадаю: торік у серпні агресор завдав удару по Київській ГЕС. Тепер вони б’ють не по електростанціях, а по інфраструктурі з видобутку й транспортування газу. Об’єктів енергетики в нас ще доволі багато, і вони постійно під ударом. 

Стосовно руйнувань російських НПЗ, то в нас мало говорять про те, що збитки після таких влучань ліквідовують протягом кількох днів чи тижнів. І про те, що жоден російський нафтопереробний завод не був виведений з ладу повністю. Тому не варто перебільшувати втрати РФ через атаки по НПЗ. Ці наслідки значущі, але некритичні, на превеликий жаль, бо мають тимчасовий характер. Коли ж росіяни б’ють по наших об’єктах енергетики, коли виводять трансформатори з ладу, то це надовго. 

Зауважу, що українська та американська сторони наполягають на припиненні обстрілів не лише по об’єктах енергетики, а й по об’єктах цивільної інфраструктури. Тож не треба вважати, що такі домовленості будуть вигідні тільки Росії. І ще: коли буде підписаний документ між Україною та РФ, у якому вони зафіксують список інфраструктурних об’єктів, тоді можна буде вважати, що є домовленість. Наразі ж можемо говорити про певне політичне узгодження. 

— А як щодо перемир’я у Чорному морі? Хто більше виграє від нього — ми чи агресор? 

● О. Коваленко: 

— Це зіграє більше на руку Росії. Бо ми, для прикладу, не зможемо завдавати ударів із використанням морських дронів по об’єктах у тимчасово окупованому Криму, поблизу півострова і на території самої Російської Федерації. Зауважу, що нині ми застосовуємо морські дрони не тільки для того, щоби бити по військових кораблях, а й для того, щоб за їх допомогою доправляти FPV-дрони до місць виконання операцій на території Криму. Нещодавно ми бачили, як ГУР провело блискавичну операцію зі знищення великої кількості російських радіолокаційних станцій та зенітно-ракетних комплексів на півострові. У цьому випадку морські безпілотники власне були носіями та ретрансляторами для наших повітряних FPV-дронів. 

● О. Кочетков: 

— Безумовно, таке перемир’я в інтересах Росії. Україна досягла тактичної перемоги на морі. Ми загнали флот ворога в бухту Новоросійська й нині атакуємо Кримське узбережжя безекіпажними катерами, оснащеними дронами. Тобто б’ємо по об’єктах ППО, радіотехнічної розвідки й так далі. Якщо буде перемир’я на морі, росіяни лише виграють від цього. Бо вони дуже мало атакують нас із Чорного моря — зрідка виходять якісь підводні човни, щоб запустити по нашій території крилаті ракети. 

Якщо домогтися перемир’я у повітрі, на морі й на землі, то це буде реальний крок до припинення бойових дій. А якщо заборонити обстріли лише там, де Росія програє, тобто на морі та в енергетиці, то це буде доволі сумнівне припинення вогню. 

● В. Фесенко: 

— Активних бойових дій на морі не було вже багато місяців. Але тут ідеться не тільки про припинення обстрілів на морі, а й по портах. По українських портах Росія б’є регулярно. От нещодавно ворог вдарив по портовій інфраструктурі Одеси та Чорноморська. Тому припинення обстрілів у наших інтересах. Для нас порти нині — одне із головних джерел експортних надходжень. Для росіян же інтерес полягає у тому, щоб не було потенційних ризиків і проблем для їхнього Чорноморського флоту. 

— На ваш погляд, як варто діяти нам у разі, якщо РФ порушить умови часткового перемир’я? 

● О. Коваленко: 

— Як на мене, Україна не повинна перебувати у ситуації, коли Росія битиме по наших об’єктах енергетичної та цивільної інфраструктури, а ми мовчатимемо. Тут повинна бути 100-відсоткова відповідь. 

Росіяни намагаються імітувати перемовний процес, щоб затягувати час і продовжувати бойові дії на фронті, а саме реалізовувати свої завдання оперативного та оперативно-тактичного значення. Але в якийсь момент вони зроблять усе для того, щоб звинуватити Україну в зриві домовленостей і продовжувати терор цивільного населення та наступальну кампанію. 

● О. Кочетков: 

— Треба розуміти, що жодна угода про перемир’я не працюватиме, якщо не буде дієвих засобів контролю. Ми бачимо, що і Дональд Трамп, і його спецпредставник Стів Віткофф постійно спираються на інформацію з Кремля. Наприклад, Росія каже, що збила сім власних дронів, щоби вони не полетіли по нашій інфраструктурі. Абсурд! Однак американська сторона повторює ці вигадки як офіційну інформацію. Якщо весь контроль за припиненням вогню зводитиметься до того, що Москва нав’язуватиме свою точку зору, то це буде шлях не до миру, а до капітуляції України. 

● В. Фесенко: 

— Насправді проблема не в тому, бити чи не бити нам у відповідь. А в тому, що якщо будуть порушення режиму припинення вогню (а їх неможливо не помітити, це ж не просто постріли через лінію зіткнення, як було у випадку Мінських угод), то виникне великий ризик того, що не буде подальшого припинення вогню. Адже це лише перший етап перемир’я — на морі й у повітрі. Згодом має бути припинення вогню і на суходолі, тобто цілковите перемир’я. 

Важливо, як сприймуть порушення з боку РФ американці та як це вплине на стосунки Трампа й Путіна. Нам треба розуміти одну просту річ: усі ці домовленості про припинення вогню тримаються на бажанні Путіна продовжувати переговори з Трампом. Очільника Кремля сьогодні не цікавлять перемовини про мир з Україною. Його цікавлять лише переговори з Трампом. І лише заради цього він погоджується на поетапне, часткове перемир’я. 

Автор: Наталія Васюнець
Подробиці
Фото: Донецька ОВА

Ворог "дістав" навіть невеличкі українські джерела електроенергії.

15.12
Подробиці
Фото ДПСУ.

Прикордонники зреагували, подали команду "Бар'єр" та затримали порушника.

15.12
Подробиці
Скриншот мапи DeepState

Володимир Зеленський відмовився обговорювати одностороннє виведення з Донеччини. Це – "червона лінія" для Києва.

15.12
Подробиці
Фото: ДПСУ

У пункту пропуску "Порубне" увечері 14 грудня стався інцидент. 33-річний чоловік з Львівщини намагався проскочити кордон з Румунією.

15.12
Подробиці
Скриншот з відео DeepState

За час повномасштабного вторгнення росіяни захопили 23% Донецької області. Приблизно стільки ж залишається під контролем України.

15.12
Подробиці
Фото: x.com/RadioTaiwan_Eng

14 грудня на пляжі Бонді в Австралії під час святкування Хануки почалась стрілянина. Щонайменше 16 людей загинули, серед них один стрілець.

15.12
Подробиці
Фото: facebook.com/zelenskyy.official

Україна не вступає до НАТО, але отримує гарантії безпеки від США, Європи та інших країн, заявив у неділю президент Володимир Зеленський.

15.12
Подробиці
Фото Суспільного.

66-річний "бізнесмен" облаштував у своїй квартирі місце для надання інтимних послуг.

14.12
Подробиці
Скриншот з відео.

На відео видно, що дерево лежить на землі, подекуди й далі горить гірлянда.

14.12
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ (ілюстративне).

Окупанти встановили на "Герань-2" дві 50-кілограмові фугасно-запалювальні бойові частини БСТ-52.

14.12
Подробиці
Фото зі сторінки Оксани Білозір у Фейсбук.

Народна артистка України вважає, що все майно колишнього чоловіка має перейти у власність їхнього спільного сина.

14.12
Подробиці
Скриншот з відео.

На записі видно, що літак під час падіння зламався навпіл.

14.12
Подробиці
Фото: ДСНС Одещини

Сили оборони Півдня підрахували витрати Москви на руйнування Південної Пальміри.

14.12
Подробиці
Фото: Кримський вітер

Ця ніч видалась пекельною для окупантів української землі.

14.12
Cтиль життя
Фото з архіву Людмили Островської

Матеріалами слугують частини дитячих іграшок, штучні квіти й листки, годинники, гудзики, аксесуари для волосся, мереживо, цвяхи, гайки, пензлі, ключі…

14.12
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Останню активність військ РФ у цьому регіоні фіксували у 2022-му році.

14.12
Cтиль життя
Фото з архіву Олександра Тітенка

24-річний Станіслав Зорій та сержант Сил спеціальних операцій ЗСУ Олександр Тітенко за одну спільну сесію підтягнулися 1002 рази.

14.12
Подробиці
Фото: Стоп-кадр з відео 425 ОШП Скеля

Окупанти не можуть змиритися з втратою позицій у Покровську і йдуть на необдумані кроки.

14.12
Подробиці
Фото: т-к Зеленський

Президент України намагається підкоригувати мирний план Трампа, а не відкинути його.

14.12
Подробиці
Фото: НБУ

Через три дні Нацбанк почне її пускати в обіход.

13.12
Подробиці
Фото: бригада Рубіж

Наш боєць не вміє спілкуватись російською, але окупанти повірили, що він свій.

13.12
Подробиці
Фото: ДСНС Одещини

Місто залишається без води та світла після злочинного обстрілу.

13.12
Подробиці
Фото: ДСНС Одещини

Балістичні удари по портах Одеси і Чорноморська, де стоять цивільні іноземні судна, мають пояснення.

13.12
показати більше