Сумнівний формат перемир’я: для кого вигідніше припинення обстрілів енергетичної та морської інфраструктури

На думку деяких експертів, енергетичне і морське перемир'я більше зіграють на руку Росії, ніж Україні.

Фото t.me/s/V_Zelenskiy_official
Фото t.me/s/V_Zelenskiy_official

Під час триденних переговорів у Саудівській Аравії США обговорили з Україною та Росією питання безпечного судноплавства у Чорному морі та заборону ударів по енергетичній інфраструктурі. Білий дім каже, зрушення є.

Як відомо, Україна одразу пристала на пропозицію США щодо всеосяжного перемир’я на 30 днів. А от Володимир Путін під час минулотижневої телефонної розмови з Дональдом Трампом підтримав лише ідею щодо так званого енергетичного перемир’я. 

В експертних колах багато хто вважає, що домовленості про припинення обстрілів по об’єктах енергетики та на морі більше зіграють на руку Москві. Мовляв, нині, коли вже йде до літа, для агресора обстріли української енергетики не мають особливого сенсу. Росіяни просто накопичуватимуть ракети до зими, як робили це досі. Натомість для нас обстріли російського паливного сектору мають сенс завжди. Бо ми планомірно винищуємо нафтопереробні заводи, завдаючи росіянам мільярдних збитків щомісяця. І тепер нам робити це заборонять. Чи справедливі такі висновки? Ситуацію аналізуємо разом із координатором групи “Інформаційний спротив” Олександром Коваленком, головою правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимиром Фесенком та військовим аналітиком Олександром Кочетковим. 

— Чи погоджуєтеся ви із думкою про те, що енергетичне перемир’я вигідніше Росії, ніж Україні? 

● О. Кочетков: 

— Так, домовленості про припинення обстрілів енергетичної та іншої інфраструктури зіграють більше на руку Москві. По-перше, росіяни жодного разу офіційно не визнавали, що б’ють по цивільній інфраструктурі України. Вони завжди заявляють, що б’ють суто по військових об’єктах. І в разі виникнення пожеж на наших інфраструктурних об’єктах кажуть, що руйнування спричинили ракети української ж ППО. З таким підходом вони можуть і далі завдавати ударів по будь-яких цілях та розповідати, що вони не били по енергетичній інфраструктурі. 

По-друге, завдяки професійній роботі наших енергетиків та допомозі наших європейських партнерів, які постачають нам запчастини, ми можемо відносно швидко відновлювати енергетичні об’єкти. Для прикладу, днями росіяни вдарили по енергетичному об’єкту в Дніпропетровській області, який обслуговує “Укрзалізницю”, і наші енергетики оперативно відновили його роботу. Отже, ми здатні витримувати потужні удари по енергетичній інфраструктурі, і наша енергетична система залишається у працездатному стані. 

А от коли ми б’ємо по російських об’єктах переробки нафти, то це безпосередньо впливає на фронт, бо бронетехніка та автомобілі, які використовує ворог, працюють на бензині й дизельному пальному. Водночас, за останніми даними, РФ скоротила експорт нафтопродуктів на 15%, що також є наслідком наших влучань по тамтешніх НПЗ. Якщо удари по інфраструктурі буде припинено, Росія далі битиме по наших об’єктах і не визнаватиме цього. А ми втратимо вельми серйозний вплив на можливості РФ заробляти гроші на енергоресурсах і вести війну проти нас. Тобто це абсолютно нерівноцінні домовленості. 

● В. Фесенко: 

— Не погоджуюсь із тими, хто вважає, що енергетичне перемир’я більше на користь РФ. Коли росіяни зруйнували значну частину нашої енергетики минулого року? Коли у нас були найбільші відключення світла торік? Навесні. Росіяни б’ють по енергетичних об’єктах і влітку. Для тих, хто забув, нагадаю: торік у серпні агресор завдав удару по Київській ГЕС. Тепер вони б’ють не по електростанціях, а по інфраструктурі з видобутку й транспортування газу. Об’єктів енергетики в нас ще доволі багато, і вони постійно під ударом. 

Стосовно руйнувань російських НПЗ, то в нас мало говорять про те, що збитки після таких влучань ліквідовують протягом кількох днів чи тижнів. І про те, що жоден російський нафтопереробний завод не був виведений з ладу повністю. Тому не варто перебільшувати втрати РФ через атаки по НПЗ. Ці наслідки значущі, але некритичні, на превеликий жаль, бо мають тимчасовий характер. Коли ж росіяни б’ють по наших об’єктах енергетики, коли виводять трансформатори з ладу, то це надовго. 

Зауважу, що українська та американська сторони наполягають на припиненні обстрілів не лише по об’єктах енергетики, а й по об’єктах цивільної інфраструктури. Тож не треба вважати, що такі домовленості будуть вигідні тільки Росії. І ще: коли буде підписаний документ між Україною та РФ, у якому вони зафіксують список інфраструктурних об’єктів, тоді можна буде вважати, що є домовленість. Наразі ж можемо говорити про певне політичне узгодження. 

— А як щодо перемир’я у Чорному морі? Хто більше виграє від нього — ми чи агресор? 

● О. Коваленко: 

— Це зіграє більше на руку Росії. Бо ми, для прикладу, не зможемо завдавати ударів із використанням морських дронів по об’єктах у тимчасово окупованому Криму, поблизу півострова і на території самої Російської Федерації. Зауважу, що нині ми застосовуємо морські дрони не тільки для того, щоби бити по військових кораблях, а й для того, щоб за їх допомогою доправляти FPV-дрони до місць виконання операцій на території Криму. Нещодавно ми бачили, як ГУР провело блискавичну операцію зі знищення великої кількості російських радіолокаційних станцій та зенітно-ракетних комплексів на півострові. У цьому випадку морські безпілотники власне були носіями та ретрансляторами для наших повітряних FPV-дронів. 

● О. Кочетков: 

— Безумовно, таке перемир’я в інтересах Росії. Україна досягла тактичної перемоги на морі. Ми загнали флот ворога в бухту Новоросійська й нині атакуємо Кримське узбережжя безекіпажними катерами, оснащеними дронами. Тобто б’ємо по об’єктах ППО, радіотехнічної розвідки й так далі. Якщо буде перемир’я на морі, росіяни лише виграють від цього. Бо вони дуже мало атакують нас із Чорного моря — зрідка виходять якісь підводні човни, щоб запустити по нашій території крилаті ракети. 

Якщо домогтися перемир’я у повітрі, на морі й на землі, то це буде реальний крок до припинення бойових дій. А якщо заборонити обстріли лише там, де Росія програє, тобто на морі та в енергетиці, то це буде доволі сумнівне припинення вогню. 

● В. Фесенко: 

— Активних бойових дій на морі не було вже багато місяців. Але тут ідеться не тільки про припинення обстрілів на морі, а й по портах. По українських портах Росія б’є регулярно. От нещодавно ворог вдарив по портовій інфраструктурі Одеси та Чорноморська. Тому припинення обстрілів у наших інтересах. Для нас порти нині — одне із головних джерел експортних надходжень. Для росіян же інтерес полягає у тому, щоб не було потенційних ризиків і проблем для їхнього Чорноморського флоту. 

— На ваш погляд, як варто діяти нам у разі, якщо РФ порушить умови часткового перемир’я? 

● О. Коваленко: 

— Як на мене, Україна не повинна перебувати у ситуації, коли Росія битиме по наших об’єктах енергетичної та цивільної інфраструктури, а ми мовчатимемо. Тут повинна бути 100-відсоткова відповідь. 

Росіяни намагаються імітувати перемовний процес, щоб затягувати час і продовжувати бойові дії на фронті, а саме реалізовувати свої завдання оперативного та оперативно-тактичного значення. Але в якийсь момент вони зроблять усе для того, щоб звинуватити Україну в зриві домовленостей і продовжувати терор цивільного населення та наступальну кампанію. 

● О. Кочетков: 

— Треба розуміти, що жодна угода про перемир’я не працюватиме, якщо не буде дієвих засобів контролю. Ми бачимо, що і Дональд Трамп, і його спецпредставник Стів Віткофф постійно спираються на інформацію з Кремля. Наприклад, Росія каже, що збила сім власних дронів, щоби вони не полетіли по нашій інфраструктурі. Абсурд! Однак американська сторона повторює ці вигадки як офіційну інформацію. Якщо весь контроль за припиненням вогню зводитиметься до того, що Москва нав’язуватиме свою точку зору, то це буде шлях не до миру, а до капітуляції України. 

● В. Фесенко: 

— Насправді проблема не в тому, бити чи не бити нам у відповідь. А в тому, що якщо будуть порушення режиму припинення вогню (а їх неможливо не помітити, це ж не просто постріли через лінію зіткнення, як було у випадку Мінських угод), то виникне великий ризик того, що не буде подальшого припинення вогню. Адже це лише перший етап перемир’я — на морі й у повітрі. Згодом має бути припинення вогню і на суходолі, тобто цілковите перемир’я. 

Важливо, як сприймуть порушення з боку РФ американці та як це вплине на стосунки Трампа й Путіна. Нам треба розуміти одну просту річ: усі ці домовленості про припинення вогню тримаються на бажанні Путіна продовжувати переговори з Трампом. Очільника Кремля сьогодні не цікавлять перемовини про мир з Україною. Його цікавлять лише переговори з Трампом. І лише заради цього він погоджується на поетапне, часткове перемир’я. 

Автор: Наталія Васюнець
Подробиці
Фото: ОГП

Замість перераховувати зарплату бійцям, він скидав кошти на власні рахунки.

14.01
Подробиці
Фото: СЗРУ

РФ посилює репресії проти корінних народів, прикриваючись риторикою «багатонаціональної держави».

14.01
Подробиці
Фото: Тайга інфо

Місячний показник втрат Росії знову зріс у зв'язку з посиленням наступу по всьому фронту.

14.01
Подробиці
Фото: мілітарний

Десять реактивних безпілотників, які сьогодні прямували на наші міста, розлетілись у повітрі на частини.

14.01
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

Судячи з активності на пускових майданчиках та аеродромах, удар може відбутися сьогодні вночі.

14.01
Подробиці
Фото: facebook.com/UA.ZakarpattyaPolice

Поліція Ужгорода розслідує смерть 12-річної дівчинки, яку госпіталізували зі стоматологічної клініки у важкому стані.

14.01
Подробиці
Фото: t.me/verkhovnaradaukrainy

На 53-му році життя від тяжкої хвороби помер народний депутат із парламентської фракції "Слуга народу" Олександр Кабанов.

14.01
Подробиці
Фото: Нацполіція

Поліція Львівщини встановлює обставини стрілянини у селищі Рудно, що під Львовом.

14.01
Подробиці
Скриншот з відео

Верховна Рада сьогодні, 14 січня, призначила Михайла Федорова новим міністром оборони. Рішення підтримали 277 депутатів.

14.01
Подробиці
Фотор:

У ніч на 14 січня ворог атакував енергооб'єкти у кількох областях. Внаслідок цього на ранок є знеструмлені споживачі.

14.01
Подробиці
Фото: nabu.gov.ua

“Вказівки” нардепам - як і за що голосувати - надавалися через месенджер Signal.

14.01
Здоров'я
Фото freepik.com

Слід відмовитися від усього, що провокує розширення судин: надміру сонячних ванн, впливу низьких температур, вживання спиртного, гострих страв.

14.01
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Терміни візиту можуть порушуватися через події в Ірані.

14.01
Подробиці
Фото ілюстративне: armyinform.com.ua

Місцева так звана влада вживає заходів для приховування обставин події та недопущення її поширення в інформаційному просторі.

14.01
Подробиці
Фото: facebook.com/YuliaTymoshenko

Вранці політикині вручили підозру від НАБУ і САП. Їй загрожує до 10 років ув'язнення. Вона повністю відкидає звинувачення.

14.01
Подробиці
Фото з Telegram

В російському місті, що розташоване неподалік з українським кордоном, пролунала серія сильних вибухів.

14.01
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

Генсек Альянсу Марк Рютте закликав країни максимально спорожнити свої запаси ППО і передати їх Україні.

13.01
Подробиці
Фото: Getty Images

Словаччина демонструє найшвидшу у світі динаміку зростання експорту зброї у відношенні до загального експорту.

13.01
Подробиці
Фото: 1 ASSAULT BATTALION

Танк є одним з найсучасніших в армії РФ і наші бійці його дуже цінують за маневреність і захист.

13.01
Подробиці
Фото: Одеська ОВА

На щастя, ніхто з працівників консульства не постраждав.

13.01
Подробиці
Фото з Telegram

Bloomberg і Reuters повідомляють про удари по щонайменше трьох суднах, що чекали на завантаження казахстанською нафтою.

13.01
Подробиці
Фото: kyiv.npu.gov.ua

Лікарка не забезпечила своїй пацієнтці необхідний післяпологовий догляд, кажуть у поліції.

13.01
Подробиці
Фото: Юлія Свириденко у Facebook

У столиці та області спостерігаються черги біля супермаркетів та на АЗС. Люди купують пальне, щоб заправити авто та генератори.

13.01
Подробиці
Фото: bmpd.livejournal.com

Офіційно воно належить Морській рятувальній службі. Але характеристики судна не відповідають типовим завданням служби.

13.01
показати більше