Це четверта, остання частина проекту газети “Експрес” — “Армія. територія мужності”. У цьому тексті ви прочитаєте про те, як відбувається серйозне психологічне випробування строковиків — обкатка важкою технікою. Також я розповім про єдину в країні школу військових пожежників. І поділюся ще декількома історіями мужніх бійців.
Сьогоднішній ранок строковики зустрічають із хвилюванням. Новобранці отримують бронежилети, шоломи, зброю і вирушають на полігон. Їх чекає одне з перших серйозних випробувань — обкатування важкою технікою. Посеред просіки у лісі викопано ряд індивідуальних окопчиків для стрільби лежачи. Бійці лягають в окоп, над ними проїжджає самохідна артилерійська установка (САУ). Після того як машина вагою понад півтора десятка тонн проїде над солдатом, той повинен встати на коліно та кинути у неї муляж кумулятивної протитанкової гранати. У кінці дистанції САУ розвертається, і в окопах займають місце нові бійці.
Офіцер пояснює: “Гранату кидайте так, щоб падала зверху на “саушку”, тоді кумулятивний струмінь проб’є броню і техніка буде уражена”.
Солдати один за одним займають позиції в окопах. Ті, які вже пройшли обкатку, забігають у кінець строю. Один каже: “Клас! А можна ще раз?” — “Заправиш “саушку” солярою за свій рахунок — і обкатуйся хоч цілий день”, — жартує сержант.
Обкатка українських новобранців далека від того, що показують у російському фільмі “9-та рота”. Жодних істерик чи чогось подібного. Хтось зосереджено чекає наближення машини, а хтось навіть встигає з окопу жартівливо помахати рукою товаришам. Українські новобранці танків не бояться.
“Обкатування важкою технікою особового складу — обов’язковий елемент навчальної програми, — каже командир батареї молодого поповнення майор Сергій Семак. — Його проводять для підтримання психологічної стійкості та готовності солдатів до роботи в бойових умовах. Бачу, що хлопці справляються із завданням. Це добре”.
історія бійця
Олександр ШЕВЧЕНКО, 24 роки, Харківщина
“Я пішов в армію, щоб виконати свій обов’язок перед державою. Тут цікаво, добре вчать, побутові умови нормальні. Навчальний центр перевершив мої сподівання. Обкатка важкою технікою трохи адреналіну дала. Хочу підписати контракт, мрію про службу в морській піхоті. У цивільному житті я — зварювальник п’ятого розряду. Одружений. Кохану звати Наталя”.
***
Загалом у сучасній армії дбають про психологічну стійкість бійців. Людина, яка хоче підписати контракт, повинна мати схвалення від психологів. Строковики теж проходять відбір.
У коридорі перед кабінетом психолога — крісла, столик з журналами та кросвордами. Бійці чекають своєї черги.
“Хочу, щоб вони перед розмовою розслабились, — пояснює майор Олександр Іваненко, начальник групи професійно-психологічного відбору відділу морально-психологічного забезпечення. — Найперше вивчаємо особову справу. Через бази МВС перевіряємо, чи в людини не було судимостей — бо довідка може бути підроблена. Також ретельно вивчаємо висновок медичної комісії. Далі військовослужбовці проходять комп’ютерне тестування на адаптивність. Тест виявляє схильність до суїцидальної поведінки, ознаки девіантної поведінки. На основі цього ми робимо висновки про бійця”.
Із кандидатами на контрактну службу простіше, каже майор. Якщо за результатами тестування психологи роблять висновок, що хтось не придатний для служби, то з ним контракт просто не укладають. Строковик же вже призваний, тож у разі виявлення проблем потребує супроводу психолога.
Наближення САУ бійці чекають в невеликих індивідуальних окопах для стрільби лежачи. Опісля мають вразити техніку муляжем гранати.
“У строковиків проблеми бувають всілякі — хтось переживає, що недовчився, бо відрахували, і тому в армію потрапив, у когось сімейні проблеми, — каже Олександр Іваненко. — Тож ми просимо командира враховувати ці особливості під час несення такою особою служби”.
“Ті, хто повинен заступити на варту, щоденно обов’язково проходять письмове тестування, — додає лейтенант Анастасія Мазенко, психологиня артилерійського полку. — Воно визначає рівень тривожності, самопочуття, працездатності. Якщо, за висновком психолога, у когось щось негаразд, то до виконання обов’язків його не допускають”.
Ті, хто повинен заступити на варту, щоденно проходять письмове тестування. Воно визначає рівень тривожності, працездатності. Якщо у когось щось негаразд, то до виконання обов’язків його не допускають.
історія бійця
Дмитро ДУБІЛКІН, 20 років, Красноград, Харківщина
“Я навчався у Люботинському ліцеї залізничного транспорту. Працював за спеціальністю. Прийшов час — пішов на службу. Вважаю, що армія допомагає стати кращим, формує світогляд. Однолітків служить небагато, тож пишаюсь, що я — серед тих, хто не боїться стати на захист держави. Хочу підписати контракт у Силах спецоперацій”.
***
Я — в єдиній в країні школі, яка готує військових пожежників, вона функціонує у 184-му навчальному центрі.
“Створили її у 2017 році після низки пожеж на складах та арсеналах”, — каже підполковник Сергій Магдалюк, начальник школи.
Головне випробування для тих, хто хоче служити військовим пожежником, — спеціальна смуга перешкод. “Нам треба перевірити, чи ця людина готова зайти у вогонь, — пояснює полковник. — На смузі є рухома підлога. Під нею запалюють шини. Військовослужбовець у тепловідбивному костюмі, який витримує температуру до двох тисяч градусів, повинен пройти дистанцію. Потім треба піднятися на естакаду, де в жолобах горить напалм (загущений бензин. — Ред.). Далі потенційний пожежник має перебратися на другий бік лише з допомогою рук — на смузі імітується ситуація, коли у приміщенні нема підлоги...”
У школі проводять навчання, зокрема, з театральним димом: “Запускаємо дим, вимикаємо світло, у приміщення заходять командир відділення та двоє пожежників. Вони мають знайти потерпілого й винести назовні. Також мають знайти і відімкнути комунікації — світло та газ”.
Обкатка важкою технікою — обов’язковий елемент навчання.
Також військові пожежники навчаються гасити вогонь на базах та складах з боєприпасами. На озброєнні у бійців — пожежний танк. “Він пристосований для гасіння пожеж на базах і арсеналах, — пояснює Сергій Магдалюк. — Резервуар танка вміщає вісім тонн води, лафетний ствол подає її струмінь на дальність до 60 метрів із швидкістю 60 літрів за секунду”.
історія бійця
Андрій ФИЛИП’ЮК, 23 роки, село Товтри, Буковина
“Я працював на будові. Призвали — тож тепер тут. Відслужу своє і повернуся до цивільного життя. Влаштуюсь на роботу — мабуть, охоронцем. Тепер, щоб нормальну роботу мати, треба пройти службу в армії. Таким людям віддають перевагу, бо знають, що в армії набуваєш досвіду, вчишся дисципліни. Вдома мене чекає дружина Наталя і трирічний син Михайлик. Сумують, звісно, за мною, як і я за ними”.
***
Також я обіцяв вам описати сухий пайок, яким бійці харчуються на виїздах. Що ж, настав час і для цього. Офіційно сухпай називається повсякденним набором сухих продуктів (ПНСП). У великому поліетиленовому зеленому пакеті запаяні три менші — сніданок, обід, вечеря. Харчова цінність набору — 4142,1 ккал, вага продуктів — 1511 грамів.
Сніданок: каша рисова з яловичиною (325 г), паштет печінковий (100 г). Банки — з вбудованим ключем для відкривання, тож заморочуватися з пошуками ножа чи відкривачки потреби нема. Потягнув за ключ — і готово. У пайку — два пакетики з галетами “Козак” по 50 грамів кожен. Є стикер розчинної кави, три стикери цукру. Також серветки (вони — у кожному пакеті).
Обід: м’ясні консерви (325 г), які офіційно називаються “яловичина в желе”, два пакетики галет, три стикери цукру, чай в пакетику.
Вечеря: каша перлова з яловичиною (325 грамів), чай в пакетику, три стикери цукру. На вечерю передбачений десерт — два стикери меду.
історія бійця
Анатолій ЧЕРВ’ЯКОВ, 21 рік, Заліщики, Тернопільщина
“Усі бояться йти до армії, а я кажу, що тут не страшно. Тут хлопчаків роблять мужніми чоловіками. Все суворо і за статутом. Побутові умови добрі. Можливо, підпишу контракт. В армії є стабільність — мені це подобається”.
***
Моє перебування в навчальному центрі ЗСУ добігло кінця. Готуючи цей проект, я хотів описати справжнє життя та підготовку наших військових. Переконався, що українська армія змінюється, і показав це вам. І вкотре хочу наголосити: стрижнем армії є ті хлопці та дівчата, які йдуть служити строкову, які підписують контракт і стають до лав захисників та виконують завдання в зоні проведення ООС. Шануйте наших захисників. Вони того варті.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також прогнози фахівців з різних галузей на 2021-й рік
