Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що мета оборонної операції — виснажити противника та завдати йому максимальних втрат.
— Ми переходимо до оборони не від доброго життя, — каже Микола Сунгуровський, директор військових програм Центру Разумкова. — Це вимушена стратегічна зміна. У нас не вистачає ні людських, ні матеріально-технічних ресурсів для активних наступальних бойових дій. Але це не означає, що ми переходимо у глуху оборону, вона буде активною. Тобто на тих напрямках, де ми намацаємо слабкі місця противника, відбуватимуться наступальні, штурмові дії.
— А як довго може тривати оборонна операція?
— Як мінімум до літа, — зауважує Дмитро Снєгирьов, співголова ГІ “Права справа”. — Поки не буде завдано значного удару живій силі й техніці противника. Хоч, за оцінками західних експертів, російська економіка має можливості підтримувати активну фазу бойових дій щонайменше півтора року.
— Росія декларує від півтора до трьох мільйонів мобілізаційного резерву, — розповідає Петро Черник, військовий аналітик, полковник ЗСУ у відставці. — Ворог має на складах до десяти тисяч одиниць бронетехніки. Авжеж, вона стара, але її багато.
— На яких напрямках ворог тисне найбільше?
— Це п’ять напрямків: Авдіївський, Мар’їнський, Роботинський, Кремінський і Бахмутський, — каже Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики “Стратегія XXI”. — Захопивши Бахмут, Мар’їнку та Авдіївку на Донбасі, ворог спробує далі прорвати нашу оборону і наступати на Часів Яр, Слов’янськ, Краматорськ, тобто намагатиметься окупувати всю Донецьку область. Також на Запорізькому напрямку російська армія намагається ліквідувати результати минулорічного літнього контрнаступу ЗСУ. На Куп’янсько-Лиманському напрямку противник прагне вийти до Осколу. Ворог намагатиметься витіснити й наш плацдарм на лівому березі Дніпра на Херсонщині, бо він загрожує його кримському угрупованню.
— Враховуючи ту кількість пострілів, які нині здійснює українська артилерія за добу, можна припустити, що ми зараз воюємо без артилерії, — зауважує військово-політичний оглядач Олександр Коваленко. — Користуючись цією слабкістю і тотальним домінуванням тактичної авіації, без обмежень використовуючи КАБи, російська окупаційна армія “промацує” майже всю лінію фронту.
— А чи підготувалася Україна до оборони? Чи маємо достатню кількість обладнаних ліній оборони?
● Д. Снєгирьов:
— Певне занепокоєння викликає те, що відбувається з будівництвом фортифікаційних споруд у Запорізькій області. Там, можна сказати, саботують заходи щодо їх створення. Тендери, які вже були проведені, скасовано. Мова про будівництво взводних опорних пунктів та закупівлю 45 тисяч так званих зубів дракона. Підстави для скасування цих тендерів незрозумілі. Місцеві чиновники кажуть, що нема фінансування. Водночас голова уряду заявляв, що на оборонні роботи в регіоні виділено 1,3 мільярда гривень.
— Коли з оборони ЗСУ зможуть перейти у наступ?
● М. Сунгуровський:
— Все залежатиме від обсягів постачання нам західної зброї. Будь-яка оборонна операція розкладається на декілька тактичних завдань. Зокрема, передбачає прохід мінних полів, подолання оборонних ліній, їх утримання. Для виконання кожного з таких завдань потрібна певна кількість зброї. Мова про протимінні засоби, танки, артилерію, котра підтримує наземні війська. На сьогодні ми не маємо авіації, гелікоптерів для підтримки наступальних дій. Не вистачає штурмової авіації, далекобійних ракет для ураження ворожої логістики.
● П. Черник:
— Чотири авіаційні бригади F-16, а бригада — це 40 літаків, з великим ракетно-бомбовим навантаженням та бодай тисяча ракет ATACMS допомогла б прискорити розгром противника. Але наразі цього всього у нас немає. Також, щоб перейти з оборони у наступ, нам треба провести мобілізацію.
