Українець перебрався з французького “Туру” до польського “Ольштина”, підписавши з цією командою контракт на рік. Тепер Терьоменко буде єдиним представником України у плюс-лізі, найсильнішому чемпіонаті Європи.
— Було непросто погодитися на це запрошення, адже я виступав у клубі, який є чинним чемпіоном Франції, — розповідає Дмитро Терьоменко. — Однак французька ліга у волейболі не така сильна, як, скажімо, італійська та польська. Я це знаю, позаяк у сезоні 2017/2018 пограв у польському клубі “Чарні Радомі”.
Атмосфера на матчах плюс-ліги — просто фантастична. Фанати шаленіють від волейболу, знають про гравців усе, переслідують із проханнями дати автограф. Таке враження, що в Польщі волейбол популярніший навіть за футбол. У Франції мені бракувало цих емоцій.
— У Франції ви могли залишитися на кращих умовах?
— Так, “Тур” пропонував мені дворічний контракт із кращими фінансовими умовами, ніж “Ольштин”. Загалом кажучи, мене все вдовольняло у Франції. Минулого року допоміг “Туру” стати чемпіоном країни, цього — ми дісталися фіналу Кубка Франції та лідирували у чемпіонаті. Через коронавірус перегони зупинили.
Чемпіоном нас не визнали, але дали нам путівку в Лігу чемпіонів. У “Турі” все було на щонайвищому рівні. Менеджери клубу дбали про кожну дрібничку: від миттєвої зміни пральної машини у разі поломки до купівлі авіаквитків моїй дружині.
Та в інтересах кар’єри вирішив змінити команду. І в побутовому плані буде легше. Польська мова подібна до української, тож уникну мовного бар’єру. Частіше бачитимуся з дружиною. Вона навчається у Харківському медінституті і не може жити зі мною за кордоном. Коли матиму два вихідні, за якихось півтори години прилечу з Ольштина до Харкова прямим авіарейсом.
Я зробив крок до великої мрії — пограти в одному із чотирьох топклубів Польщі. “Ольштин” наразі є середняком, але, бачу, збирає хороших гравців. Сподіваюся, ми підкрадемося до четвірки найсильніших. Власне кажучи, я відмовився від виступу в Лізі чемпіонів у складі французького “Туру” заради виступу в першості Польщі.
— Ви згадували про неймовірну ауру на матчах польської плюс-ліги. А як щодо стилю гри? Ваша манера відповідає польським командам?
— Поляки сповідують класичний європейський волейбол. Він мені дуже імпонує. Це вам не Росія, де цінують передусім височезних гравців із потужним ударом. Тут на першому місці техніка і тактика. Навіщо сильно бити, якщо можна перехитрити суперників цікавими командними комбінаціями?
Я виступаю на позиції центрального блокуючого, але і під час атакувальних дій виконую важливу місію, щоб перехитрити опонентів. Я — командний гравець, і в цьому моя цінність.
— Ваш зріст — 199 сантиметрів. Чому вибрали волейбол, а не баскетбол?
— Зауважу, що мій зріст не дуже великий як для позиції центрального блокуючого. Баскетбол ніколи не любив. А волейболом марив із дитинства. У десятому класі вирішив займатися цим спортом професійно.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також текст про роботу арбітрів
