За один день 27-річна Діана Кукурудзяк витягла з поля бою 16 поранених бійців. Ця дівчина могла б і надалі лікувати селян подалі від зони бойових дій, але вирішила вступити до лав ЗСУ. Нещодавно її нагородили орденом “За мужність” III ступеня.
Діана Кукурудзяк народилась у Кам’янці-Подільському. “Мій батько — пожежник, мати — вихователька в дитячому садку, молодший брат вчиться на агронома. Досі в родині не було військових, — каже 27-річна Діана Кукурудзяк. — Я ж після навчання у медколеджі працювала завідувачкою сільського фельдшерського пункту. Але після трьох років роботи вирішила піти у військо”.
Батьки, почувши про таке, запротестували. Знаючи рішучий характер доньки, навіть сховали її диплом. “Мені довелось його поновити, аби підписати контракт, — зізнається Діана. — Я не відступаю від своїх рішень, роблю все, аби досягти мети”.
Вона потрапила до складу 128-ї окремої гірсько-штурмової закарпатської бригади, там саме бракувало медиків. Рідних повідомила лише за тиждень до виїзду.
Торік Діана потрапила в зону ООС, її частина тоді розташовувалась під Маріуполем. Каже, за дев’ять місяців було лише троє поранених, натомість від початку повномасштабного вторгнення бойова медичка надала допомогу не менш як пів сотні бійцям, які боронять нашу землю на території Запорізької області... “Виїжджаємо на поле бою, рятуємо воїнів під обстрілами й вибухами”, — каже Діана Кукурудзяк.
...Одного дня бойова медичка поїхала на поле бою лише з водієм, вони вивезли 16 бійців. “У них були різні поранення: одному куля вийшла навиліт і живіт розірвало, іншому голову розсікло осколками, — пригадує. — Були й поранення легень, голови, плечей. Потрібно було негайно їх вивозити, аби рятувати”.
У них були різні поранення: одному куля вийшла навиліт і живіт розірвало, іншому голову розсікло осколками.
Військова надавала першу медичну допомогу й садила в машину (розраховану на одного пацієнта) до семи поранених — важливо було вчасно всіх вивезти. Вона радіє, що встигла, й бійці, яких вивозила, залишились живими.
На початку літа Діана отримала відпустку через погіршення стану здоров’я. А 18 червня одружилась із 29-річним Любомиром, з яким познайомилась на початку своєї служби в частині. Він — офіцер, на службі — з 2014 року. “У Запорізькій області ми були на різних ділянках, але декілька разів на тиждень мали можливість зустрічатись, — розповідає Діана. — Найгірше було знати й бачити, як ворог гатить по його позиції... Так само Любомир переживав, коли в нашу сторону летіло”.
Закохані розписались у присутності батьків, святкування не влаштовували. Але заради гарних спогадів Діана створила омріяний образ нареченої, тож була у весільному платті з фатою. Шостого липня бойова медичка повернулася на службу.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також економічний прогноз для України та світу
