Колекція Юрія Слободяника налічує понад три тисячі знаків, жетонів, орденів, медалей, медальйонів та монет. А ще є близько 200 видань “Кобзаря”, виробів з порцеляни, бюстів, скульптур, різноманітних картин, на яких зображено Шевченка.
65-річний Юрій Михайлович захоплюється історією та колекціонуванням уже давно. Розповідає, що спершу збирав марки, етикетки, монети, не пов’язані з Тарасом Шевченком. “Але якось зрозумів, що збирати все одразу неможливо — ні часу не вистачить, ні гарного результату не буде, якщо розпорошуватися, — пояснює колекціонер. — Тож понад десять років тому я зосередив свою увагу на предметах, пов’язаних з поетом. Коли побачив в одного колекціонера аж 100 знаків, присвячених Тарасу Григоровичу, то, щиро кажучи, здивувався, що їх так багато. А тепер і в самого таких безліч”. Багато знаків та інших предметів запоріжець придбав на аукціонах.
“Також я спілкуюся й товаришую з іншими колекціонерами, інколи ми обмінюємося предметами, — каже співрозмовник. — Чимало знаків маю з нашої діаспори — польської, французької, канадської та зі США. Багато предметів придбав і на “блошиних ринках”. Куди б не їздив, не оминаю такі місця. А ще в мене є окрема колекція байкерських значків. В Україні діє байкерський клуб “Тарасова Гора”. До повномасштабної війни, упродовж близько двадцяти років, ці байкери постійно збиралися на Чернечій горі і до кожного з’їзду виготовляли новий знак”.
У колекції пана Юрія навіть є знак, який був викарбуваний до 20-річчя смерті Шевченка у 1881 році.
“Також я зібрав багато медальйонів, зокрема до 50-річчя смерті Шевченка. Вони виготовлені з бронзи, срібла і золота, — каже чоловік. — А ось, мабуть, найдорожчим експонатом є пам’ятна настільна медаль 1939 року — “125 років від дня народження Т. Г. Шевченка”. Вона в гарному стані і дуже цікава як художній витвір. До речі, я і сам розробляю макети знаків, присвячених Тарасу Григоровичу. Маю вже сім авторських знаків і дві настільні медалі”.
Пан Юрій колекціонує не лише предмети фалеристики. У його колекції є й близько 200 видань “Кобзаря”.
“Один з “Кобзарів” датується 1876 роком! — з гордістю зауважує запоріжець. — Маю й близько пів сотні бюстів, багато порцеляни: горнятка, тарілки, вази — усе із зображенням Тараса Григоровича або ж з його віршами”.
Юрій Слободяник розповідає про особливу “картину” — намальовану на макітрі, яка йому дісталася ще від бабусі. “Приблизно сім років тому я побував у Моринцях і сфотографував хату, де народився Тарас Григорович. Попросив місцевого художника перемалювати кілька таких фото на макітру. Вийшло дуже гарно”, — каже співрозмовник.
Для своєї колекції пан Юрій виділив окрему кімнату. “Щоправда, у ній вже немає вільного клаптика. Думав, може, на стелю пора щось прикріплювати, — жартує колекціонер. — Добре, що дружина підтримує моє захоплення”.
Наразі колекція Юрія Слободяника експонується у Запорізькому краєзнавчому музеї. “Таких збирачів предметів, присвячених Тарасу Шевченку, загалом в Україні небагато, — каже Вікторія Водоп’ян, заступниця директора музею. — Вона і справді унікальна”.А нещодавно запоріжець потрапив до Національного реєстру рекордів України як власник найбільшої колекції предметів фалеристики, що пов’язані з постаттю Тараса Шевченка. “Ми нарахували 3136 предметів, — розповідає керівниця реєстру Лана Вєтрова. — До речі, попередній такий рекорд зафіксовано у 2022 році. Житель Івано-Франківська Володимир Бащак зібрав 1933 значки, жетони та медалі із зображенням Кобзаря”.
