З дитинства він марив горами, а у 1961 році отримав золоту медаль чемпіона СРСР за те, що разом із ще 38 українцями підкорив пік Абу Алі ібн Сіни заввишки 7134 метри на кордоні Таджикистану з Киргизстаном.
“Іван Кашин народився у 1924 році. Коли йому було вісім років, то пережив Голодомор. Чоловік досі пам’ятає, як у вікна їхнього дому стукали селяни, просячи хоча б крихту хліба. Його мама ділилась із людьми останнім, — розповідає Геннадій Копейка, старший тренер збірної України з альпінізму, майстер спорту міжнародного класу. — Коли у 1941 році почалася війна, Іван саме школу закінчив. Під час окупації Києва гітлерівці примусово відправили хлопця у Німеччину на роботу. Він потрапив у табір під Ганновером, працював у транспортній компанії. Після звільнення багато людей, з якими був Іван, залишились у Європі. Але він повернувся додому, бо дуже сумував за Україною. Мріяв вступити до авіаційного вишу, подавав документи до політехнічного інституту. Але в колишнього в’язня навіть документи не взяли”.
Через декілька років Іван Кашин вступив до Київського інституту фізичної культури. Будучи студентом, захопився горами. У 1961 році здобув золоту медаль чемпіона СРСР.
“На Кавказі в гірському районі Безенгі розташовані п’ять вершин заввишки понад п’ять тисяч метрів кожна. Дуже складний маршрут. Українець, заслужений майстер спорту СРСР Володимир Моногаров запропонував спортсменам піднятись на них за один вихід. Розрахували, що на це піде десь два тижні, — розповідає засновник Національного реєстру рекордів України Валентин Щербачов. — Команда із шести осіб прибула завчасно, готувались. Коли повертались у базовий табір, стався інцидент. Щойно Іван Кашин ступив на останню на шляху тріщину в льодовику (у ній застрягла брила льоду), як полетів униз. На дно не впав, бо тріщина донизу звужувалась, і, долаючи біль, вибрався мотузкою вгору. За два тижні почувся краще й вирушив із командою далі, підкорювати пік Абу Алі ібн Сіни. За висотою це друга після піку Комунізму (7495 метрів) гора на території колишнього Радянського Союзу. Сходження здійснювали 38 осіб. Вершина дуже небезпечна, на ній часто гинули альпіністи... Вже потім Іван Кашин дізнався, що, падаючи, зламав ребра”.
Багато років Іван Кашин викладав фізкультуру в КПІ, працював на кафедрах фізкультури у Вінницькому та Київському медичному університетах. До 95 років спортсмен вів гуртки із скелелазіння.
“Іван Кашин, поки мав сили, щоранку робив зарядку, аби залишатись у чудовій формі. Нині йому вже важко вставати. Дружину та сина поховав, це підкосило його здоров’я. Але дуже хоче дочекатись нашої перемоги, — каже Валентин Щербачов. — 19 січня йому виповнилося 100 років. І я запропонував зробити спортсменові сюрприз — внести його до Національного реєстру рекордів України як найстаршого альпініста країни, бо він до 95 років ходив у гори! Таких альпіністів у нас більше немає”.
