Волонтери вже передали квадрокоптери на один з найгарячіших напрямків — Соледарський.
“Цю ідею запропонувала завучка навчального закладу, а школярі охоче відгукнулись на неї. Під час колядування й щедрування дітей супроводжував директор місцевого будинку культури, який акомпанував на баяні, — розповідає волонтер Денис Романовський. — Громада радо приймала школярів. Хтось давав 100, а хтось — 500 і навіть по 1000 гривень.
Загалом дітям вдалось зібрати понад 39 тисяч гривень. Опісля адміністрація школи звернулась до мене з проханням придбати FPV-дрони, які тепер вкрай важливі на передовій. Ми купили комплектуючі для чотирьох безпілотників і разом з колегами-однодумцями склали БпЛА у Вінниці. А далі сконтактувалися із захисниками 10-ї гірсько-штурмової бригади, які й замовили цю техніку. Вони воюють на одній з найгарячіших ділянок фронту — біля Соледару. Ми розповіли, що все готово і хочемо поїхати до діток та показати, що у нас вийшло й на що пішли гроші, які вони заробили своїм співом. Бійці на знак подяки передали для юних волонтерів прапор із підписами. Взяли його, дрони й з колегами вирушили до Мар’янівки”. До речі, у тамтешній школі навчається лише 36 учнів.
Зі слів співрозмовника, діти зустріли їх дуже тепло. “Ми показали школярам дрони, розповіли про принципи їх роботи, — каже Денис Романовський. — І запропонували учням залишити підписи на корпусах безпілотників. Підписи вийшли дуже щемливі — “За Україну”, “За зруйновані школи”, “За двох дядьків, які загинули на війні”. Учні добре розуміють, що відбувається в країні, багато їхніх рідних й односельців нині на фронті. Зворушила історія другокласника Богданчика. Свого тата, який боронить країну, він не бачив уже понад рік і дуже за ним сумує. Хлопчик зізнався, що пішов колядувати та щедрувати, аби пришвидшити перемогу й щоб тато скоріше повернувся додому. Ну як такими дітьми не пишатися?!”
