Тепер дівчинка робить усе можливе, аби матеріально підтримати інших воїнів.
“Я самотужки виховала п’ятьох дітей, нещодавно мені надали звання “Мати-героїня”. Син Олександр був найстарший. У 2018 році його призвали до армії, через рік підписав контракт. Служив у 59-й окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка. 1 червня 2022 року в бою на Миколаївщині син дістав важкі поранення. На жаль, його не врятували. Посмертно Олександра нагородили орденом “За мужність” ІІІ ступеня, — розповідає мама юної волонтерки Зінаїда Скоропад. — Ангелінка важко переживала цю втрату. Весь час наголошувала, що обіцяла братові-герою бути сильною і гарно вчитись. Свого слова донька дотримує”.
Співрозмовниця зазначає, що відтоді Ангеліна взялась волонтерити. “Дитина збирала кошти зі своїх дня народження та інших свят, купувала матеріали для створення картин у техніці алмазної мозаїки (із використанням блискучих алмазних стразів. — Авт.) і продавала їх через соцмережі, щоб назбирати певну суму. Якось я прочитала оголошення, що наш земляк Віталій Герман потребує машини, бо їхню окупанти розбили, — провадить далі пані Зінаїда. — Тут підходить дочка і каже: “Матусю, є ідея, як допомогти. Купимо за зібрані мною гроші товар і влаштуємо лотерею. А за донати її учасники отримають гарні подарунки. Так, можна просто віддати мої гроші на машину для ЗСУ, але не хочеться, щоб інші забували, що в країні війна. І що треба активно долучатися до зборів. Аби не довелось хоронити брата, як мені, батька чи сина”. Я не могла стримати сліз. А нещодавно звернулись до нас бійці, які були у розпачі, бо нема на чому вивозити поранених та загиблих. Почувши це, дочка відразу влаштувала лотерею й вторгувала 18 тисяч гривень. За три роки донечка віддала власні 40 тисяч на лотереї, а загалом заробила й передала бригадам близько 210 тисяч гривень. На знак подяки воїни записують для Ангеліни щемливі відео, дарують прапори, шеврони. Одного разу під час лотереї донечка отримала донат у сумі 4000 гривень від школярки, в якої тато поліг на війні. Ангеліна без вагань передала дівчинці один із прапорів, які їй подарували захисники”.
За словами Зінаїди Скоропад, на жаль, трапляються серед земляків і недоброзичливці. “Кажуть: отримали від держави мільйони компенсації за загиблого Олександра, то допомагайте. Але такими словами вони не мене ображають, а дитину, яка у свої дев’ять років має більше мудрості й доброти, ніж ті дорослі, — зауважує мати дівчинки. — Щоразу, коли донька повертається зі школи, то спершу питає, чи не бачила я нових зборів, хто ще потребує підтримки. Певна, що у глибині душі Ангелінка має якісь дитячі бажання. Наприклад, вона давно мріє про електровелосипед і дотепер ніде не була на відпочинку. На літніх канікулах не гуляла з друзями, а все біля картин трудилась і проводила лотереї. Бо перш за все хоче, щоб настав мир і щоб усі воїни повернулись додому живими та здоровими. Вірю, що Сашко на небесах пишається своєю маленькою, але такою сильною і незламною сестричкою”.
