Дарина Пархоменко родом із Сум, навчалася на екологиню. Хоча з дитинства мріяла стати вчителькою. Але всі відмовляли: професія, мовляв, непроста, а зарплата — мізерна. Та після того, як її мама вийшла заміж за американця і вони родиною переїхали до міста Мак-Аллен у штаті Техас, дівчина почала втілювати свою мрію за океаном.
“Спочатку я вирішила трохи вдосконалити англійську й підзаробити грошей. Тож працювала два роки в магазині на касі — пакувала покупцям товар, — розповідає 28-річна Дарина Пархоменко. — Згодом вступила до коледжу. Навчання на викладача математики коштувало приблизно 4 тисячі доларів на рік. Згодом я вступила до університету”.
У виші Дарина паралельно проходила спеціальну програму, яка готує вчителів природничих наук та математики. Далі склала два найважливіші іспити — з педагогіки й математики — й отримала ліцензію на викладання у школі. “Мені телефонували з багатьох шкіл, але я свідомо обирала ту, яка пропонувала вищу зарплату, — ділиться співрозмовниця. — У результаті опинилася в старшій школі (9 — 12 класи) у Сан-Антоніо, де навчається багато дітей із малозабезпечених родин. Викладаю алгебру та геометрію, а також веду предмет “підготовка до коледжу”. Працюю 180 днів на рік. Ставка у вчителів залежить від досвіду, сертифікації та складності предмета. Зарплата у нашій школі становить від 3,5 до 7 тисяч доларів на місяць. Якщо педагог показує високі результати, може отримати додаткову премію — до 10 тисяч доларів на рік. У мене п’ять робочих днів на тиждень — з 8.15 до 16.30. Наприклад, з понеділка по середу маю перший, другий, третій, четвертий і восьмий уроки. Перший і восьмий тривають по годині, всі інші — по півтори. П’ять днів на рік вчитель може брати лікарняні, і ще п’ять — так звані персональні дні. Вони оплачуються державою”.
За її словами, у США дітям ще зі шкільної парти прищеплюють патріотизм. “Навчальний день починається з проголошення клятви вірності прапору США та Сполученим Штатам Америки. У Техасі після цього учні також виголошують окрему клятву штату, — мовить Дарина. — Предмети тут називають кредитами. Обов’язкові кредити для учнів — математика, англійська мова та наука. А все інше школярі обирають самостійно: музику, малювання, волейбол, танці, кулінарний клас, курс зварювання. У нас навіть є клас, де готують дітей до служби в армії. У кожного учня — індивідуальний розклад, немає однакової програми”.
Щоб отримати диплом старшої школи, учням потрібно освоїти 23 кредити за чотири роки навчання. Оцінювання відбувається за 100-бальною системою. “Із математики темп навчання в американській школі повільніший, ніж в українській. Те, що в нас проходять у сьомому класі, тут вчать у дев’ятому, — зауважує співрозмовниця. — Ми дуже ретельно пояснюємо матеріал, поки кожна дитина не зрозуміє. За кожним вчителем у школі закріплений окремий кабінет. Педагогам видають комп’ютер, планшет і смарт-дошку”.
В американській школі, за словами Дарини, за серйозні порушення дисципліни учнів можуть щонайменше на 15 днів перевести до спеціального закладу з посиленими заходами безпеки. “Якби вчитель вдарив учня, одразу був би звільнений чи навіть позбавлений ліцензії, — запевняє співрозмовниця. — Навіть якщо вчитель сильно насварив школяра, довів до сліз, педагога можуть тимчасово усунути від роботи”.
У школах діє дрескод. “Джинси з дірками заборонені. Натомість макіяж і довгі нігті учням не забороняють, — продовжує українка. — Вчителю джинси дозволено вдягати лише раз на тиждень — у п’ятницю, разом із футболкою школи”.
Раз на місяць учителі беруть участь у виїзних нарадах в інших школах — це своєрідний обмін досвідом. У цей час учні мають вихідний. Також раз на місяць проводять внутрішню педагогічну раду.
Навчання у закладі, де працює українка, починається з середини серпня і триває до 31 травня. “Щоб зробити процес цікавішим, у школі часто влаштовують spirit days (дні підняття шкільного духу) — тематичні дні перед канікулами чи спортивні змагання. Наприклад, у понеділок учні одягаються в один колір, у вівторок — в інший. Це поліпшує настрій”, — запевняє Дарина Пархоменко.
