Цьогоріч раніше, ніж зазвичай, розквітла береза. Її ще зовсім ніжна, ароматна зелень і “сережки” — справжня скарбниця незамінних для здоров’я речовин.
— Зелень берези містить ефірні олії, флавоноїди, антоціани, вітаміни С, Е, РР, каротин (провітамін А), дубильні речовини, мікро- та макроелементи, — каже Олена Баклюкова, травознавиця, дослідниця народних способів оздоровлення. — Листя насамперед є ефективним сечогінним засобом, який виводить з організму надлишки сечової кислоти — на це слід звернути особливу увагу хворим на подагру.
Відвари й настої з листя також допомагають при проблемах зі шкірою: гнійниками, вуграми. Жменю листя достатньо залити літром окропу, проварити 5 — 7 хвилин, дати настоятися пів години. І коли рідина стане прохолодною, можна протирати нею обличчя двічі-тричі на день.
Ванну з концентрованим настоєм березових листочків корисно приймати для зниження потовиділення. А щоб волосся було живим, блискучим, без лупи, ще й золотавого кольору, варто ополіскувати його відваром суміші з березових “сережок” і листя: пів склянки суміші листя та суцвіть залити літром окропу, прокип’ятити 5 — 7 хвилин, ще пів години настояти, процідити й промивати цим тоніком волосся щоразу після миття.
— А чим корисні, власне, самі березові “сережки”?
— Їх пилок багатий на вітаміни (С, А, В1, В6, В9, Е, Р, К), макро- та мікроелементи (залізо, мідь, калій, фосфор, марганець), а також — на ефірні олії, флавоноїди, дубильні речовини тощо. Настої з березових суцвіть допомагають, зокрема, при екземі, пролежнях. Найпростіше приготувати водний настій. Залийте одну столову ложку сировини (свіжої чи сушеної) склянкою окропу. Дайте настоятися, процідіть і обробляйте проблемні ділянки.
Важливо: береза має два види “сережок”. З лікувальною метою збирають чоловічі суцвіття, вони помітно довші за жіночі.
І ще порада: під час заготівлі збирайте листя і суцвіття у кошик чи паперовий пакет, але в жодному разі не в поліетиленовий. У ньому сировина швидко пріє і псується. Щоб її зберегти, слід розкласти на сухому папері в добре провітрюваному місці (найкраще — на горищі) або ж висушити у сушарці при температурі 30 — 35оС.
