Під час планового огляду в легені 47-річної львів’янки виявили пухлину. Жінка була приголомшена новиною, адже провадила здоровий спосіб життя — ніколи не курила, багато рухалася й не мала скарг на самопочуття.
— У легеневій тканині немає нервових закінчень, — пояснює Тарас Мельничук, торакальний хірург лікарні святого Луки (1ТМО міста Львова). — У цьому й полягає небезпека: пухлини легень починають проявлятись клінічними симптомами лише на пізніх стадіях. На жаль, здебільшого пацієнти звертаються до лікарів, коли їх починає щось турбувати — біль, кашель, поява прожилок крові в харкотинні. А це стається, коли пухлина проростає крізь легеню в інші структури. Тоді видалити новоутвір уже або дуже важко, або взагалі неможливо.
Якось до нас потрапив пацієнт віком поза 50 років з новоутвором у нижній частці легені. Пухлина розміром 10 х 15 сантиметрів проросла у вісцеральну плевру, до того ж тиснула на стравохід. А звернутись до лікарів чоловіка змусило різке погіршення самопочуття — крім болю, у нього з’явилася так звана ракова інтоксикація, що проявляється підвищенням температури тіла (37,2 — 38°C) й загальною слабкістю.
Новоутвір у цього хворого був величезного розміру. Але не він у таких випадках визначальний. До прикладу, нерідко буває, що пухлина має 2 х 4 сантиметри, але проростає в систему легеневої артерії чи навіть у бік серця. За 20 років практики в торакальній хірургії я бачив різні випадки. Наймолодшою пацієнткою, яку оперував, була 28-річна жінка — пухлина в її легені виявилась злоякісною.
— А чому в легенях з’являються пухлини?
— У групі ризику — курці, люди, які працюють на підприємствах зі шкідливими умовами, ті, хто має обтяжену спадковість (у когось із близьких родичів діагностували таку патологію). Але новоутвори в легенях нерідко з’являються і в людей, які не належать до групи ризику.
Львів’янка, яка потрапила до нас, провадила здоровий спосіб життя, стежила за станом свого здоров’я й майже не хворіла. Під час планового медогляду зробила рентген легень, і лікарі побачили зміни в нижній частці лівої легені. Це підтвердила комп’ютерна томографія. На щастя, новоутвір виявився локальним, тобто метастазів не було. Пухлина ж мала 3 х 4 сантиметри.
Було вирішено провести малоінвазивне оперативне втручання. Через три невеликі проколи (без розкриття грудної клітки) ми видалили новоутвір разом із нижньою частиною легені та групою лімфатичних вузлів. Складність полягала в тому, що пухлина була у безпосередній близькості до великої артерії. Але все минуло добре. Загалом перевагами малоінвазивних втручань є зниження крововтрати, зменшення післяопераційних ризиків і тривалості реабілітації.
За даними гістологічної експертизи, пухлина виявилась доброякісною, тож пацієнтка не потребує подальшого лікування. На шостий день після операції вона повернулась до звичного ритму життя. Отож вкрай важливо бодай раз на рік проходити рентгенографію чи флюорографію, щоб виявити зміни у легенях на ранній стадії. Тоді буде більше шансів на одужання.
