Частота серцевих скорочень не постійна. Вона може збільшуватись при фізичному навантаженні й сповільнюватися під час сну. І це — нормально. Але серйозним сигналом про порушення роботи серця є аритмія.
— У нашому серці, а якщо конкретніше, то в його правій верхній камері, є природний кардіостимулятор — синусовий вузол. Він посилає електричні сигнали, які запускають серцебиття. Спочатку скорочуються передсердя, потім шлуночки. У здоровому серці цей процес забезпечує нормальну частоту серцевих скорочень у стані спокою — від 60 до 100 ударів на хвилину, — каже Сергій Бурковський, лікар-аритмолог, електрофізіолог, завідувач відділення Львівського обласного клінічного лікувально-діагностичного кардіоцентру. — Якщо ж електричні сигнали, які координують удари серця, не спрацьовують належно, то воно б’ється надто швидко (частота серцевих скорочень у стані спокою перевищує 100 ударів за хвилину, це називається тахікардія) або надто повільно (менше 60 ударів за хвилину, мова йде про брадикардію). Або ж серце б’ється з перебоями.
До порушення синхронності ритму серця призводить чимало причин. Це, зокрема, проблеми з щитоподібною залозою, цукровий діабет, зміни у структурі серця, наприклад, унаслідок кардіоміопатії, інфаркт міокарда, передозування медикаментами тощо. Не проходять для серця безслідно й такі хвороби, як ковід. Це пов’язано з запальним ураженням провідної (нервової) системи органа.
— Які перші ознаки порушення серцевого ритму? На що слід звернути увагу?
— Люди описують це так: серце наче перевертається. Але симптоми можуть бути й прихованими. Якось довелося консультувати дівчину, яку тривалий час лікували від епілепсії, але це не давало ефекту. Раз на рік (за збігом, завжди взимку) молода пацієнтка непритомніла. З’ясувалося, що проблема — у роботі серця, а саме в транзиторній атріовентрикулярній блокаді. Це стан, при якому переривається імпульс на шляху від передсердя до шлуночків серця. Пульс падає до 20 ударів на хвилину — і людина непритомніє.
— Які дослідження допомагають визначитися з діагнозом “аритмія”?
— Найперше — це електрокардіограма (ЕКГ). Більш показові при підозрі на це порушення добовий моніторинг ритму серця за допомогою переносного апарату ЕКГ і ехокардіографія — особливий метод УЗД-діагностики, який дозволяє виявити зміни в серці та його клапанному апараті.
— А як лікують аритмію?
— Лікування призначається залежно від виду аритмії та від того, наскілько давно пацієнт потерпає від проблеми. Медикаменти допомагають тримати хворобу під контролем, але в певних випадках ефективне лише оперативне втручання. Є два варіанти хірургічної корекції серцевого ритму. Наприклад, радіочастотна абляція. Під час втручання через судину на стегні пацієнта катетер доводиться до проблемної зони серця (яка “запускає” неправильний ритм) і руйнує її за допомогою радіочастоти.
А ось при зниженому серцевому ритмі оптимальний варіант — імплантація електрокардіостимулятора, що посилає певні імпульси серцевому м’язу, завдяки чому орган починає нормально функціонувати. До речі, пацієнтці з псевдоепілепсією ми імплантували кардіостимулятор, і напади припинилися.
Нелікована аритмія призводить до сумних наслідків: інсульту, різкого падіння артеріального тиску та зупинки серця. Це може статися несподівано, будь-де. І якщо людині в цей же момент не надати допомогу, вона може померти.
