За даними Центру громадського здоров’я МОЗ, щороку в Україні реєструють до 200 тисяч випадків вітряної віспи.
— Вітряна віспа (вітрянка) — це інфекційна й висококонтагіозна, тобто надзвичайно заразна хвороба, яка передається повітряно-крапельним шляхом. Збудник недуги — вірус герпесу третього типу, який потрапляє в організм людини при контакті з хворим, — пояснює Тетяна Маланчук, лікарка-педіатриня лікарні Святого Миколая (1ТМО міста Львова). — Здебільшого вірус легко поширюється у дитячих колективах (садочки, школи), тому частіше на вітряну віспу слабують саме діти.
Інкубаційний період від потрапляння збудника в організм до появи симптомів становить 11 — 21 день. При тім підвищується температура тіла до 38 градусів, нерідко розвивається гарячка й інтоксикаційний синдром, що супроводжується втратою апетиту, відчуттям загальної слабкості.
Основний симптом вітрянки — поява висипання на шкірі (тулуба, кінцівок, обличчя й волосистої частини голови) та слизових оболонках, які сильно сверблять. Вкрай важливо, аби дитина не розчухувала шкіру, адже тоді пухирці можуть тріскати, а це — відкриті “ворота” для потрапляння вторинних інфекцій. Може розвинутися запалення шкіри й підшкірно-жирової клітковини, що нерідко призводить до гнійно-септичної форми вітрянки. Такі хворі потребують лікування в умовах стаціонару. Для зменшення свербіння варто використовувати спеціальні лосьйони й креми, зеленка вже відійшла в минуле.
— Чи правда, що в дитинстві вітрянка переноситься легше, аніж у дорослому віці?
● Т. Маланчук:
— Це хибні уявлення. Навіть після перенесеної хвороби пожиттєвий імунітет не формується, тобто можна заразитись повторно в дорослому віці. Та краще не хворіти взагалі, бо залежно від ступеня важкості вітряна віспа може призвести до небезпечних наслідків у будь-якому віці. В одному з 50 випадків захворювання розвиваються такі важкі ускладнення, як енцефаліт (ураження головного мозку) чи пневмонія.
— До нас потрапила восьмирічна пацієнтка, в якої на фоні вітряної віспи спершу з’явилось характерне висипання, температура тіла підвищилась до 39 градусів, — розповідає Денис Конопліцький, завідувач хірургічного відділення лікарні Святого Миколая. — Дитина проходила лікування, але раптом розвинувся кашель задуха й правобічна пневмонія. Лікування не призвело до бажаного ефекту, зрештою медики діагностували в дівчинки бактеріальну деструкцію — у правій легені почався процес гниття. А згодом запальний процес поширився на всю праву плевральну порожнину (частина грудної клітки). Це сталось внаслідок того, що в легені з’явився патологічний отвір, крізь який просочувався гній і повітря.
Місцеві лікарі встановили дитині дренаж, завдяки чому вдалось стабілізувати її загальний стан, але права легеня все ще не функціонувала. Поясню: при вдиху легеня надувається, при видиху — здувається. Якщо ж цього не відбувається, то вона стискається. При тім гній став обгортати її, наче панцирем, і твердіти. Тож легеня вже не могла розправитись. Дитина дихала лише лівою легенею. Ми встановили спершу активне дренування — із застосуванням пристрою для витягування повітря. Тоді провели торакоскопію — мініінвазивне оперативне втручання, під час якого, зокрема, почистили з легені й правої плевральної порожнини фібрин (густий гній). Це була дуже складна патологія, але тепер дівчинка почувається добре.
— Чи можна застрахуватись від інфікування вітряною віспою?
● Т. Маланчук:
— Щеплення від вітрянки в ЄС — обов’язкове. Вакцинацію проводять як дітям, так і дорослим. В Україні воно лише рекомендоване. Тож навіть якщо ви перехворіли в дитинстві, раджу провести аналіз крові на визначення рівня антитіл до вірусу вітряної віспи. Коли показник низький — варто щепитись.
